logo-image
Запровадження «касаційних фільтрів» в Україні
Автор: Роман Герасименко
Джерело: Український юрист, серпень-вересень 2020 р.

Нововведення щодо «касаційних фільтрів» свідчать про тенденції підвищення вимог до рівня кваліфікації адвокатів, а також збільшення обсягу навантаження на стадії касаційного оскарження на представників сторін та Верховний Суд.

8 лютого 2020 року до процесуального законодавства були внесені зміни в частині підстав касаційного оскарження рішень та постанов судів першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, до набуття чинності зазначеними змінами підставами касаційного оскарження було неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Проте з прийняттям Закону № 460­IX законодавець фактично звузив підстави касаційного оскарження судових рішень, встановивши конкретні випадки (так звані касаційні фільтри), в яких рішення суду першої інстанції або постанова суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Зазначені нововведення стосуються цивільного, господарського та адміністративного процесів. 

Суть касаційних фільтрів та основні причини їх запровадження

Законодавець уточнив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, а саме — передбачив такі випадки касаційного оскарження:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо немає висновку Верхов­ного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з інших підстав, передбачених процесуальним законодавством (частини 1 та 3 статті 310 ГПК України, частини 1 та 3 статті 411 ЦПК України та частини 2 та 3 статті 353 КАС України).

Основною причиною імплементації «касаційних фільтрів» було зменшення кількісного навантаження на Верховний Суд та забезпечення сталості і єдності судової практики. Разом із тим, як зазначено в пояснювальній записці відповідного законопроєкту, механізм касаційного оскарження був недосконалим, а Верховний Суд неодноразово прий­мав взаємовиключні висновки, уникаючи встановленої законом процедури відступлення від своїх висновків.

Разом із тим останні пів року свідчать, що на стадії відкриття касаційних проваджень навантаження на Верховний Суд лише збільшилось, оскільки за нинішніх умов суд при вирішенні питання про відкриття таких проваджень має аналізувати набагато більший обсяг інформації, досліджувати питання наявності чи відсутності підстав касаційного оскарження з точки зору «касаційних» фільтрів та висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у тих чи інших постановах Верховного Суду.

Зазначені нововведення також призводять до збільшення роботи адвокатів при підготовці касаційної скарги.

Чому актуально?

Значна кількість касаційних скарг, поданих у другій половині лютого та протягом березня 2020 року, не відповідала вимогам процесуального законодавства щодо «касаційних фільтрів». Зазначене стало підставою для залишення таких касаційних скарг без руху. Більше того, навіть через пів року після запровадження нововведень учасники справ продовжують подавати касаційні скарги, не дотримуючись вимог «касаційних фільтрів».

Разом із тим, якщо залишення скарги без руху передбачає можливість скаржника усунути недоліки касаційної скарги, то інші негативні наслідки, передбачені процесуальним законом, можуть зіграти більш критичну роль.

Наприклад, у господарському спорі скаржник обрав стратегію ініціювання касаційного оскарження з підстав відсутності висновку Верхов­ного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові. Однак, якщо під час відкриття касаційного провадження Верховний Суд виявить, що вже викладав свій висновок, а судове рішення суду апеляційної інстанції переглянуте відповідно до такого висновку, то зазначені обставини будуть підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Якщо в описаній ситуації обставини наявності висновку Верховного Суду щодо застосування норм у подібних правовідносинах виявляться вже після відкриття касаційного провадження, то Верховний Суд вправі закрити провадження у господарській справі.

Крім того, якщо скаржник мотивував свою касаційну скаргу тим, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування виснов­ку щодо застосування норми у подібних правовідносинах, проте Верхов­ний Суд після відкриття касаційного провадження виявив, що висновок, на який посилається скаржник, стосується правовідносин, які не є подібними, зазначене також надає суду повноваження закрити провадження у господарській справі.

Необхідно пам’ятати, що наявність ухвали Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження або ж постанови про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення позбавляє такого скаржника можливості звернутися з іншою касаційною скаргою, посилаючись уже на інший «касаційний фільтр». Зазначені обставини є окремою підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у господарській справі.

Таким чином, помилка при визначенні підстав касаційного оскарження або обрання неправильної стратегії захисту прав клієнта на стадії касаційного оскарження може призвести до негативних наслідків, що свідчить про актуальність питання «касаційних фільтрів» та необхідність слідувати вимогам процесуального закону, що регулює це питання.

Вплив на юридичний ринок

Запровадження «касаційних фільтрів» фактично підвищує вимоги до касаційної скарги, що, відповідно, впливає на обсяг зусиль та витраченого часу адвокатів на стадії касаційного оскарження.

По­перше, це зумовлено негативними наслідками, описаними вище, які можуть застосовуватися у випадках, коли подана касаційна скарга не відповідає вимогам щодо встановлених процесуальним законом форми та змісту скарги в частині зазначення конкретного «касаційного фільтру» або ж якщо підстава касаційного оскарження обрана неправильно.

По­друге, нововведені «касаційні фільтри» не лише встановлюють нові вимоги до форми та змісту касаційної скарги, але й зміщують акценти в частині підтвердження позиції учасників справи в судах першої та апеляційної інстанцій. Безумовно, при вирішенні справ суди нижчих інстанцій і раніше мали враховувати викладені в постановах висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а сторони постійно намагалися підтвердити свою правоту, посилаючись на позиції Верховного Суду. Проте із запровадженням «касаційних фільтрів» значення таких висновків збільшилася, а аргументація учасника, побудована на основі позиції Верховного Суду з приводу застосування норм права, є однозначно більш переконливою.

По­третє, інші учасники процесу також мають право висловлювати свої міркування стосовно обґрунтованості касаційної скарги, наприк­лад, просити Верховний Суд закрити провадження у справі з тих підстав, що висновок Верховного Суду, на який посилається скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до тих, що є предметом розгляду у справі. У господарському процесі учасники справи також можуть подавати заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких посилатися на наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Висновки

Нововведення, що стосуються «касаційних фільтрів», безумовно, свідчать про тенденції підвищення вимог до рівня кваліфікації адвокатів, а також збільшення обсягу навантаження на стадії касаційного оскарження на представників сторін та Верховний Суд.

Разом із тим під час формування сторонами позиції у справі підвищується роль висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Проте основними підставами для касаційного оскарження, а також для скасування судових рішень судів нижчих інстанцій залишаються все ж неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а отже, й «касаційні фільтри» як категорія допустимості касаційних скарг до розгляду розглядаються Верховним Судом саме за наявності та через призму основних підстав оскарження.

Темна тема
Світла тема
Великі шрифти
Нормальні шрифти