logo-image
Як правильно оскаржити результати торгового розслідування
Автор: Антон Сінцов
Джерело: The Page. – 15 серпня 2019 року
Завантажити

В Україні, як і в багатьох країнах-членах СОТ, існує процедура проведення торговельних розслідувань антидемпінгових, компенсаційних, захисних. Мета таких досліджень – встановити рівні правила торгівлі для українських і зарубіжних компаній.

За результатами торговельних розслідувань Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) приймає рішення щодо застосування/незастосування торгових заходів, яке, при бажанні, може бути оскаржено в судовому порядку.

На жаль, діючі торгові закони не містять чітких норм щодо судового захисту і спосіб оскарження рішень МКМТ. Тому у компаній при зверненні до суду виникає чимало питань, які носять процесуальний характер і стосуються самої суті спору.

Розглянемо кілька основних моментів, які важливо враховувати українському/іноземному бізнесу при судовому оскарженні рішень МКМТ.

1. Строки оскарження: 1 міс. vs 6 міс.

Перше, з чим стикаються компанії при оскарженні рішень МКМТ – це терміни.

Закон про ЗЕД передбачає одномісячний строк для подання позову. Цей термін поширюється виключно на оскарження рішення МКМТ про застосування торговельних мір та обчислюється з моменту прийняття такого рішення МКМТ.

Для оскарження інших рішень МКМТ використовується встановлений КАСУ шестимісячний термін, який обчислюється з моменту, коли компанія дізналася або повинна була дізнатися про прийняте рішення МКМТ.

2. Форма розгляду справи: загальне vs спрощене

Останнім часом судді вважають за краще розглядати справи про оскарження рішень МКМТ у спрощеному (письмовому) виробництві, тобто без виклику сторін.

В теорії спрощене виробництво передбачає швидкий розгляд спору за два місяці. На практиці ж справи у спрощеному провадженні «зависають» в суді на невизначений термін.

Тому компаніям, яким важливі терміни, а також розуміння ситуації з обігом процесуальних документів в справі, потрібно наполягати на розгляді справи у загальному виробництві з викликом сторін.

3. Витребування конфіденційних документів

Специфіка торговельних розслідувань полягає в тому, що учасники в підтвердження своїх позицій подають у розслідуючий орган – Мінекономрозвитку (МЕРТ) – конфіденційні (комерційні) документи і їх неконфіденційні версії.

Доступ до конфіденційних документів має тільки МЕРТ, інші учасники розслідування керуються тільки неконфіденційними версіями таких документів.

Розрахунки торгових мит, а також прийняття рішення МКМТ здійснюються на підставі конфіденційних документів. Тому для повного та об'єктивного розгляду справи в суді важливо витребувати у МЕРТ такі конфіденційні документи.

4. Закритий судовий процес

У разі витребування судом у МЕРТ конфіденційних документів важливо не допустити розголошення наявних у них комерційних даних і обмежити до них доступ з боку третіх осіб.

Тому компанії-учасники справи можуть просити суд проводити розгляд справи у закритому судовому засіданні, тобто без участі вільних слухачів, журналістів і будь-яких інших неучасників процесу.

Також бажано, щоб у ході закритого судового розгляду компанії-учасники справи, які, як правило, є конкурентами, не мали доступу до конфіденційних документів один одного. Тому при поданні заяви про закритому судовому засіданні варто звернути увагу суду на необхідність виділення таких документів в окремий том, доступ до якого буде мати виключно суд.

5. Забезпечення позову

Як правило, компанії, які оскаржують рішення МКМТ, до подачі позову або разом з ним, подають заяву про забезпечення, в якій просять призупинити дію рішення МКМТ.

Практика розгляду таких заяв говорить про їх неефективність. Суди – перша інстанція одразу або апеляційна після перегляду – відмовляють у задоволенні таких заяв, аргументуючи тим, що задоволення такої заяви дублює вимогу з позовом.

Тому компаніям, які хочуть спробувати домогтися забезпечення позову, важливо у клопотанні заявити таку вимогу, яка не буде дублювати повністю або частково прохальну частину позову.

6. Призначення експертизи

Рішення МКМТ про застосування торговельних заходів ґрунтується на економічних розрахунках, які були зроблені МЕРТ на базі конфіденційних документів компаній. При оскарженні такого рішення МКМТ важливо довести суду некоректність зроблених МЕРТ розрахунків.

По КАСУ для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань, у тому числі в області економіки, суд може призначити експертизу.

Враховуючи специфіку питання – розрахунок демпінгової маржі, експертизу слід призначати комплексну товарно-економічну із чітким форматом питань згідно інструкції.

У разі призначення судом експертизи, розгляд справи зупиняється. При цьому, дія рішення МКМТ не припиняється. Потрібно врахувати, що у зв'язку із завантаженістю експертних установ проведення експертизи може затягнутися на півроку-рік і більше. Однак при позитивному висновку правильність розрахунків, як і саме рішення МКМТ, будуть поставлені під питання.

7. Дискреція суду

Ще одним важливим питанням при оскарженні рішення МКМТ є дискреція суду, тобто наскільки широко може діяти суд при перегляді рішення МКМТ.

У судовому реєстрі з цього приводу трапляються абсолютно протилежні рішення. У деяких справах суди вважають, що вимога «зобов'язати МКМТ застосувати торговельну міру» виходить за повноваження суду, оскільки суд не може підміняти спеціальний орган – МКМТ; в інших справах суди зобов'язують МЕРТ перерахувати торговельну мито, а МКМТ – застосувати торговельну міру.

Тому, поки це питання залишається неврегульованим на рівні судів, компанії-позивачі при оскарженні рішення МКМТ воліють заявляти вимоги «по повній», тобто вимагати не тільки скасування рішення МКМТ, але і зобов'язати МКМТ прийняти нове рішення на їх користь, наприклад, застосувати перерахувати торговельну міру.

І на закінчення...

Існуюча на сьогодні судова практика, а також наш досвід участі у спорах з МКМТ показують, що український trade -litigation багато в чому повторює саму процедуру торговельних розслідувань. Тому бізнесу, який бажає відстояти свою частку на українському ринку, при судовому оскарженні рішень МКМТ дуже важливо використовувати не тільки норми процесуального законодавства, але й орієнтуватися у порядку / процедурі проведення торговельних розслідувань.