В Україні готується масштабна реформа сфери надрокористування: у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15454 від 30 липня 2026 року. Ця урядова ініціатива пропонує комплексні зміни до Кодексу про надра, Земельного кодексу, Закону про УРП та низки інших профільних законів. Головна мета документа – кардинально покращити умови для залучення інвестицій, спростити проведення електронних аукціонів та оптимізувати видобуток і переробку корисних копалин, зокрема стратегічного та критичного значення.
Проєкт закону пропонує фундаментальну зміну парадигми відносин між державою та надрокористувачем: від адміністративно-дозвільної до партнерсько-договірної.
- Нова архітектура проведення аукціонів та видачі спецдозволів
- Інститут «єдиного учасника». Раніше відсутність конкуренції на торгах призводила до їх скасування, що затягувало процеси на місяці. Законопроєкт впроваджує процедуру, за якої єдиний заявник може викупити спецдозвіл за ціною його закритої цінової пропозиції (збільшеною на один крок аукціону). Це нівелює ризики зриву торгів конкурентами через штучне неподання заявок.
- Чітка типізація строків проведення аукціонів (20/60/90 днів). Диференціація строків залежно від складності копалин (загальнопоширені – 20 днів, ділянки надр стратегічного та/або критичного значення – 60 днів, нафта, природний газ та конденсат – 90 днів) дозволить інвесторам краще прогнозувати строки реалізації проєктів та управляти капіталом.
- Координати WGS 84 та екологічні обмеження. Законодавче закріплення просторових меж виключно за географічними координатами WGS 84 зменшить кількість судових спорів щодо «накладання» меж ділянок. Обов'язкове включення екологічного профілю (наявність об'єктів природно-заповідного фонду, Смарагдової мережі, водних об'єктів) до аукціонного пакета захищає інвестора від купівлі «кота в мішку», коли ліцензія є, а видобуток заборонено екологічним законодавством.
- Трансформація угод про розподіл продукції (УРП)
- Право на прямий перехід (з геологічного вивчення на УРП). Це одна з найочікуваніших новел для великих інвесторів. Якщо компанія вклала власні кошти у геологічне вивчення, ризикнула капіталом і знайшла промислові запаси, вона отримує законне право укласти УРП з державою без додаткових конкурсів. Це захищає інвестиції на етапі розвідки.
- Скасування солідарної відповідальності. Впровадження пайової (роздільної) відповідальності учасників УРП дозволить створювати гнучкі міжнародні консорціуми. Іноземний фінансовий інвестор тепер може увійти в проєкт, відповідаючи виключно в межах своєї фінансової частки, не ризикуючи всіма активами через операційні помилки місцевого партнера-оператора.
- Розширення поняття продукції. Можливість відносити до компенсаційної/прибуткової продукції копалини після глибокої переробки стимулює створення збагачувальних фабрик та заводів безпосередньо в Україні, а не експорт сирої руди.
- Стабілізаційні застереження
- Захист від регуляторних ризиків: Держава гарантує, що правила гри для стратегічних надр та нафтогазу не зміняться протягом усього строку дії дозволу. Винятком є лише зміни, які покращують становище інвестора (зниження податків, ренти, скасування мит) та зміни у сферах оборони, національної безпеки, громадського порядку, охорони довкілля та оподаткування, на які не поширюються державні гарантії. Це ключовий маркер для іноземних інвестиційних фондів.
- Земельний компроміс
- Експрес-сервітути. Найбільш «вузьким місцем» у видобутку завжди було оформлення землі над покладами. Спрощення сервітутів на державні/комунальні землі дозволить швидше переходити від ліцензії до фізичного буріння чи розкриття кар'єру.
- Примусове вилучення. Нове формулювання процедури вилучення приватної землі під «стратегічні проєкти з держпідтримкою» зменшить можливості для так званого «земельного шантажу» з боку дрібних власників паїв, хоча й потребуватиме ретельного судового контролю для уникнення порушень прав людини.
Набрання чинності та перехідні правила
- Закон набере чинності через 3 місяці після його офіційного опублікування.
- Поточні конкурси. Усі конкурси на укладення УРП, які розпочалися до цієї дати, завершаться за старими правилами.
Висновки та рекомендації для надрокористувачів та інвесторів
Законопроєкт № 15454 оцінюється як високотехнологічний та інвестиційно орієнтований. Він суттєво знижує юридичні та бюрократичні ризики, які роками стримували світових гігантів від виходу на український видобувний ринок.
Що робити бізнесу у разі прийняття законопроєкту:
- Провести аудит поточних ліцензій на геологічне вивчення. Якщо у вас є ділянки на етапі розвідки, прорахуйте фінансову модель потенційного переходу на УРП за новими правилами після ухвалення закону.
- Перевірити межі ділянок. Новий закон дозволить укладати УРП на несуміжні ділянки (розташовані в межах родовищ(а) тієї самої корисної копалини) або лише на частину родовища. Перегляньте геометричні межі ліцензії, щоб оптимізувати площу під майбутню угоду.
- Моніторити «ізольовані» аукціони. Готуйте документацію по ділянках, які раніше вважалися ризикованими через відсутність конкуренції. Механізм «єдиного учасника» дозволить отримати їх без затяжних процедур.
- Переглянути партнерські угоди. Якщо ви плануєте залучати партнерів або створювати консорціуми під майбутні проєкти, закладайте в договори модель роздільної (пайової) відповідальності, яку легалізує цей проєкт.
- Проаналізувати земельний банк. Почніть попередній аналіз земельних ділянок у межах ваших спецдозволів з акцентом на державну/комунальну форму власності, щоб оперативно скористатися процедурою спрощених сервітутів.
- Переглянути бізнес-модель у бік глибокої переробки. Оскільки після ухвалення закону витрати на збагачення та очищення сировини в Україні можна буде компенсувати за рахунок видобутої продукції, замовте техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) для будівництва переробних потужностей (фабрик, заводів).
- Врахуйте супутні корисні копалини. Замовте додатковий лабораторний аналіз відвалів та шламів. Закон дозволить включати супутні рідкісні метали до складу прибуткової продукції – прорахуйте їхню вартість у фінансовій моделі.
За додатковою інформацією звертайтеся до партнера Asters Ярослава Петрова та старшої юристки Тетяни Піскун.
