logo-image
Довгоочікуваний закон про фінансову реструктуризацію набув чинності

Закон України "Про фінансову реструктуризацію", прийнятий 14 червня 2016 року (далі – "Закон про фінансову реструктуризацію"), набув чинності 19 жовтня 2016 року. Ринок довго очікував запровадження законодавства, яке б надало можливість використовувати загальновідомі інструменти договірної реструктуризації без ініціювання процедури відновлення платоспроможності боржника в судовому порядку.

Відповідно до Закону про фінансову реструктуризацію, права та обов'язки кредиторів та боржників визначаються відповідно до інших норм законодавства України у частині, що не суперечить Закону про фінансову реструктуризацію.

Кредитори, які беруть участь (далі – "Залучені кредитори") у процедурі фінансової реструктуризації (далі – "Процедура"), визначаються боржником. Процедура розпочинається за заявою боржника та за згодою Залучених кредиторів, якщо у Процедурі бере участь хоча б одна фінансова установа, яка не є пов'язаною особою боржника.

З початку проведення Процедури запроваджується мораторій на задоволення вимог Залучених кредиторів (далі – "Мораторій") тривалістю 90 днів. Дію мораторію може бути продовжено до 180 днів або припинено за рішенням Залучених кредиторів.

Процедура вважається завершеною після одноголосного затвердження плану реструктуризації Залученими кредиторами. Умови плану реструктуризації є обов'язковими для всіх Залучених кредиторів та мають переважну силу над положеннями будь-яких договорів, укладених між Залученими кредиторами та боржником, поручителями та майновими поручителями боржника, вимоги за якими були включені до плану реструктуризації.

Якщо дію Мораторію припинено за рішенням 2/3 Залучених кредиторів, боржник та один або декілька Залучених кредиторів мають право укласти між собою договір про відстрочку. Відповідно до Закону про фінансову реструктуризацію, договір про відстрочку повинен передбачати, зокрема, умови та обсяг заборони на вчинення кредиторами дій щодо примусового задоволення їх вимог у судовому або позасудовому порядку.

В цілому, запровадження в законодавстві України загальновідомих договірних (позасудових) інструментів для проведення реструктуризації можна розцінювати як значний регуляторний прорив. Разом з тим, деякі положення Закону про фінансову реструктуризацію ще потребують уваги. Зокрема, на практиці досягти одноголосного затвердження плану реструктуризації Залученими кредиторами може бути достатньо важко; також, Законом про фінансову реструктуризацію має бути прямо передбачено пріоритет договору про відстрочку над будь-якими двосторонніми угодами. Також показово, що досі не передбачено податкових пільг при списанні заборгованості або реалізації забезпечення в рамках фінансової реструктуризації.


Для отримання додаткової інформації просимо звертатися
до партнера Ірини Поканай та радника Габріела Асланяна.

Підписатися
Дякуємо за заявку