Національний банк України (далі – "НБУ") дав "зелене світло" відкритому банкінгу в Україні, затвердивши 25 липня 2025 року Постановою Правління НБУ №80 відповідне Положення про відкритий банкінг в Україні (далі – "Положення"). Таким чином НБУ зробив фінальні кроки до імплементації норм Директиви ЄС про платіжні послуги 2015/2366 (PSD2) та глави 4 "Порядок отримання надавачами платіжних послуг доступу до рахунків користувачів (відкритий банкінг)" розділу IV Закону України "Про платіжні послуги".
Концепція відкритого банкінгу була затверджена НБУ ще у 2023 році, окресливши напрями розвитку, дорожню карту та основні вимоги до реалізації відкритого банкінгу в Україні, та протягом всього часу активно обговорювалася між НБУ та бізнес- та фінтех-спільнотою.
Що таке відкритий банкінг?
Відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг з метою надання користувачам таких послуг, як ініціювання платіжної операції та надання відомостей з їхніх рахунків, сторонніми надавачами платіжних послуг. Фактично йдеться про те, що банки/інші установи, де відкрито рахунки користувачів, можуть надавати доступ до певних даних таких користувачів стороннім учасникам ринку (фінтех-компаніям, розробникам застосунків тощо) для розширення спектра та підвищення якості послуг. Ключовими умовами роботи відкритого банкінгу є:
- обмін даними через спеціалізовані інтерфейси (АРІ)
- наявність згоди користувача, а також дозволу користувача на розкриття інформації, що містить банківську таємницю, комерційну таємницю, таємницю надавача платіжних послуг
Що передбачає Положення про відкритий банкінг?
Положення зокрема визначає:
- склад суб'єктів відкритого банкінгу:
- надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку (банки, у яких відкрито рахунки користувачів; небанківські надавачі платіжних послуг, у яких відкрито платіжні рахунки користувачів)
- сторонні надавачі платіжних послуг (надавачі платіжних послуг з ініціювання платіжної операції; надавачі платіжних послуг з надання відомостей з рахунків)
- технологічні оператори платіжних послуг, що отримали право на надання послуг у межах відкритого банкінгу
- користувачі
- порядок та умови надання стороннім надавачам платіжних послуг доступу до рахунків користувачів, відкритих у надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунків
- принципи взаємодії суб'єктів відкритого банкінгу
- умови надання сторонніми надавачами платіжних послуг нефінансових платіжних послуг (а саме, ініціювання платіжної операції або надання відомостей з рахунків) користувачам
- порядок надання та відкликання згоди користувача
- принципи використання та класифікацію спеціалізованих інтерфейсів (АРІ), що використовуються у відкритому банкінгу:
- базові інтерфейси, які є загальнодоступними та безоплатними, та містять стандартний визначений набір даних користувачів. Для використання базового інтерфейсу не потребується встановлення договірних відносин між надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку та сторонніми надавачами послуг
- комерційні інтерфейси, які можуть бути платними, та містять більший набір даних, ніж базові (наприклад, отримання повної інформації про трансакції за окремим/всіма рахунками; отримання переліку рахунків із залишком на рахунку на певну дату; повідомлення щодо здійснення певного типу/суми трансакцій за рахунками); використання комерційного інтерфейсу здійснюється на підставі договору між зазначеними вище сторонами
Положення, крім окремих норм, набрало чинності з 01 серпня 2025 року і передбачає п'ятимісячний строк для приведення надавачами платіжних послуг своєї діяльності у відповідність до його вимог.
Крім Положення, 25 липня 2025 року Правління НБУ також ухвалило Постанову №81 "Про затвердження Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів нефінансових платіжних послуг та затвердження Змін до Положення про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг" та Постанову №82 "Про затвердження Положення про використання електронних довірчих послуг під час отримання надавачами платіжних послуг доступу до рахунків користувачів платіжних послуг", які так само набрали чинності з 01 серпня 2025 року.
Що очікувати від запуску відкритого банкінгу?
Прийняття нормативно-правової бази щодо відкритого банкінгу очікувано матиме значний позитивний ефект як для користувачів, фінтех-компаній та стартапів, так і для банків/інших надавачів платіжних послуг. З одного боку, він створить якісну конкуренцію на платіжному ринку, а з іншого – забезпечить безпечне та різноманітне фінансово-цифрове середовище. За реалістичними оцінками експертів активний запуск ринку відкритого банкінгу очікується до кінця 2026 року і в першу чергу залежатиме від підготовки банками інфраструктури для надання доступу до своїх API, а також зацікавленості користувачів новими фінтех-рішеннями.
Так, очікується, що користувачі матимуть ширший обсяг інструментів, щоб оперувати своїми рахунками та пов'язаними з ними даними, зокрема аналізувати свої витрати, планувати бюджет, комплексно оцінювати свої ресурси та заборгованість, маючи інформацію з різних банків/установ, а також отримувати рекомендації та кредитні чи інвестиційні продукти на основі аналізу таких даних. Бізнесу ж відкритий банкінг також дасть можливість оцінити свою економічну ефективність, управління грошовими потоками, та сприятиме автоматизації бухгалтерських та фінансових процесів.
Фінтех-сектор отримає серйозний поштовх до створення нових цифрових сервісів та платіжних продуктів, маючи доступ до великого масиву даних користувачів, та можливість їх персоналізованого чи узагальненого аналізу для створення нових платформ та бізнес-моделей.
Відкритий банкінг надає можливість банкам отримати структуровану інформацію про клієнтів щодо їхньої кредитоспроможності для адекватної оцінки кредитних ризиків, залучення нової клієнтської бази через співпрацю з розробниками нових фінансових сервісів, а також монетизації через передачу таким розробникам окремих даних для аналізу та створення нових продуктів.
Глобально запуск відкритого банкінгу має забезпечити виконання вимог в частині приєднання України до SEPA (Єдина зона платежів у євро) та вступу до Європейського Союзу.
Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до партнерки Asters Ірини Поканай та старшої юристки Інни Бондаренко.
