logo-image
Brussels Insider: ЄС посилює боротьбу з відмиванням грошей

 

У черговому випуску Brussels Insider експерти Астерс аналізують найновіші зміни у сфері боротьби з відмиванням грошей в ЄС та Україні, на які варто звернути увагу бізнесу.

Єврокомісія оприлюднила комплексний план дій по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму після кількох скандалів у банках країн ЄС за останні два роки. Також розглядається можливість створення нової агенції з протистояння відмиванню грошей у ЄС або передачі додаткових повноважень Європейському банківському органу.

Брюссель вважає, що нинішні правила ЄС у цій галузі слід краще виконувати й координувати, також потрібно поліпшити нагляд за їхнім втіленням у життя. У документі називаються конкретні кроки, які Єврокомісія здійснюватиме впродовж наступних 12 місяців, аби усунути будь-які лазівки та слабкі ланки. Також опубліковано нову методологію визначення третіх країн, які недостатньо протистоять відмиванню грошей.

Єврокомісія визнає, що хоча нинішні правила ЄС навіть суворіші за міжнародні стандарти, цілком узгоджено на всій території Євросоюзу їх не застосовують. Ще одним доказом цього є недавнє збільшення кримінальної діяльності під час пандемії коронавірусу, яке, на думку Єврокомісії, "нагадує, що злочинці використовуватимуть усі можливі шляхи для здійснення своєї незаконної діяльності на шкоду суспільству". Під час прес-конференції віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що нині спостерігається більше випадків відмивання грошей за допомогою мережі Інтернет.

Отже, новий план ґрунтується на 6 основних пунктах:

1)   Ефективне застосування правил ЄС: Єврокомісія й надалі стежитиме за виконанням державами-членами правил ЄС, щоб гарантувати, що національні правила відповідають найвищим можливим стандартам. Окрім того, план дій заохочує Європейський банківський орган (ЄБА) повною мірою використовувати свої нові повноваження щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

2)   Єдиний Регламент ЄС: Нинішні правила ЄС є суворими та ефективними, однак держави-члени можуть застосовувати їх по-різному. А це призводить до лазівок у системі, якими можуть скористатися злочинці. Тож Єврокомісія у першому кварталі наступного року запропонує більш узгоджений набір правил.

3)   Нагляд на рівні ЄС: наразі кожна країна Євросоюзу має сама контролювати виконання правил ЄС у цій галузі, внаслідок чого нагляд може здійснюватися по-різному. У першому кварталі 2021 року Єврокомісія запропонує створити супервізора на рівні ЄС.

4)   Механізм координації та підтримки структур фінансової розвідки держав-членів: Підрозділи фінансової розвідки в країнах ЄС відіграють вирішальну роль у виявленні транзакцій та інших видів діяльності, які може бути пов'язано зі скоєнням злочинів. У першому кварталі 2021 року Єврокомісія запропонує створити механізм ЄС для подальшої координації та підтримки роботи цих органів.

5)   Забезпечення норм кримінального законодавства на рівні ЄС та обмін інформацією: Співпраця судових органів та поліції на основі інструментів ЄС та інституційних механізмів є важливою для належного обміну інформацією. Приватний сектор також може відігравати роль у боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Єврокомісія оприлюднить рекомендації щодо ролі державно-приватного партнерства для чіткішого та більшого обміну даними.

6)   Глобальна роль ЄС: Євросоюз бере активну участь у Спеціальній групі з питань фінансових дій та на світовій арені у формуванні міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Брюссель прагне збільшити зусилля, щоб Євросоюз став єдиним глобальним гравцем у цій галузі. Зокрема, ЄС має узгодити свій підхід до третіх країн, які мають недоліки в їхній системі протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, що наражає на ризик єдиний ринок Євросоюзу.Про це йдеться у новій методології щодо третіх країн. 

У новий список країн з підвищеним ризиком недостатнього протистояння відмиванню грошей потрапили Багами, Барбадос, Ботсвана, Камбоджа, Гана, Ямайка, Маврикій, Монголія, М'янма, Нікарагуа, Панама та Зімбабве. Водночас з переліку викреслили такі країни, як Боснія і Герцеговина, Ефіопія, Гайана, Лаоська Народна Демократична Республіка, Шрі-Ланка та Туніс.

"Так, наш список дуже співзвучний переліку, складеному Цільовою групою фінансових дій (FinancialActionTaskForce - FATF). Але це не просто копія, ми зробили незалежну оцінку, ми зараз перевіряємо й інші країни", – зазначив Домбровскіс. Він також повідомив, що Єврокомісія буде в прямому контакті з країнами, які слабко протидіють фінансовим злочинам. У новій методології щодо країн з-поза меж ЄС Єврокомісія каже про взаємодію між списками Євросоюзу та FATF, посилення співпраці з третіми країнами та збільшення консультацій з експертами держав ЄС. Європарламент та Рада Євросоюзу матимуть доступ до всієї відповідної інформації на різних етапах процедур.

Брюссель також хоче почути, що про боротьбу з відмиванням грошей та фінансовим тероризмом думають країни-члени ЄС та їхня громадськість. Свої думки щодо озвученого плану дій можуть висловити всі зацікавлені органи влади, організації або громадяни. Їхні відповіді приймаються онлайн до 29 липня.

А що в Україні?

Тим часом, в Україні 28 квітня набрали чинності комплексні зміни у даній сфері. Новий закон спрямовано як на реалізацію рекомендацій FATF, так і імплементацію окремих актів ЄС, що є обов'язковими для країн, які мають намір отримати членство в ЄС.

Новим законом значно зменшено кількість операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. Так, порогову суму для операцій збільшено з 150 до 400 тис грн. Окрім цього, з 17 до лише 4 зменшено ознаки для здійснення обов'язкового фінансового моніторингу. Наразі це:

1) перекази закордон;

2) операції з готівкою;

3) операції політично значущих (PEP) та пов'язаних з ними осіб;

4) операції, що мають зв'язок із державами, що внесені до списку країн, які не виконують рекомендацій щодо боротьби з відмиванням.

Але концептуально мова про послаблення контролю не йде, радше бачимо зміщення фокусу та збільшення уваги до ризикових транзакції.

Окрім того, значно посилено суми штрафів для суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Відтепер такі суми коливаються від 51 тис. грн до 135 млн грн, в залежності від виду порушення (раніше штрафи складали до 51 тис. грн). Це покликано підвищити якість моніторингу інструментом "батога". 

Законом також внесено низку змін до кримінального законодавства щодо відповідальності за відмивання коштів, застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, спеціальної конфіскації. Зокрема, предмет відмивання доходів було розширено: відтепер ним може бути будь-яке майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом (раніше ж був встановлений поріг у вигляді виду і розміру санкцій, що означало, що предикатними могли бути лише "серйозні" злочини).

Якщо Вас цікавить додаткова інформація з цього питання, звертайтесь, будь ласка, до Ореста Стасюка або Марти Барандій.

Матеріал підготовлений у співпраці з Наталією Річардсон (журналісткою Promote Ukraine).

 

* * *

Brussels Insider  це інформаційний продукт, який ми створили у співпраці з нашим брюсельським офісом.  У наступних випусках ми повідомлятимемо вам про важливі та цікаві новини з Європейського Союзу, які впливають на правозастосування в Україні.

Ми слідкуватимемо за тим, щоб новини були цікавими та релевантними до процесів, що відбуваються в Україні. Під кожним повідомленням ви побачите секцію "А що ж в Україні?", в якій ми будемо проводити паралелі з українськими подіями.

Brussels Insider не буде мати чітко встановленого графіку – ми будемо інформувати вас лише про ті новини, які дійсно варті уваги.

Перший випуск Brussels Insider можна прочитати за цим лінком >>, другий - за цим лінком >>, третій - тут >>четвертий – тут >>, 5-ий за цим лінком >>

 

Підписатися
Дякуємо за заявку