logo-image
Що загрожує компаніям за необґрунтоване підняття цін під час карантину?
Автор: Павло Верболюк
Джерело: ЮрЛіга, 7 квітня 2020 р.

Ціна є одним з найважливіших факторів при конкурентній боротьбі товарів за гаманець споживача. За нормальних умов усі компанії ретельно формують свою цінову пропозицію - до уваги беруться якісні показники товару, вартість його виробництва, витрати на рекламу, тощо. Неправильна ціна майже завжди призводить до фінансових збитків - занадто висока ціна змусить споживачів переключитись на товари конкурентів, а занадто низька може не покрити витрати на виробництво.

Але стрімке поширення COVID-19 і введення державою карантинних заходів змінило правила гри. Набули нечуваної популярності і позникали з полиць магазинів товари першої необхідності - антисептики, продукти харчування тривалого зберігання, маски для обличчя та інші продукти. В умовах паніки питання ціни стало не таким критичним - багато людей готові платити більше, аби отримати необхідне. Але що це означає для бізнесу - зірковий час і можливість отримати надприбутки, піднявши ціни, чи навпаки, необхідність діяти ще обережніше? Давайте розберемося, як на підняття цін реагуватиме Антимонопольний комітет України (АМКУ) та інші державні органи, і як компаніям діяти в умовах кризи?

 

На що звертатиме увагу АМКУ?

Варто почати з того, що саме по собі підвищення цін не є порушенням закону. Ціни регулюються ринковими механізмами і постійне бажання їх збільшити стримується ризиком втрати споживачів. АМКУ не має повноважень цінового регулятора. Його основною метою є захист конкуренції у підприємницькій діяльності, а отже першочергова увага приділятиметься випадкам підняття цін, які можуть зашкодити конкуренції. Наразі українське законодавство розрізняє два таких випадки: (1) узгоджене підняття цін декількома компаніями, (2) підняття цін монополістом.

Перший випадок може вважатися антиконкурентними узгодженими діями (або, простіше, картелем). Максимальний можливий штраф за таке порушення - до 10% річного доходу компанії. Важливим елементом картелю є наявність змови між його учасниками. Така змова не обов'язково повинна бути закріплена договором, для її наявності достатньо інших, значно менш очевидних фактів - формальних або неформальних зустрічей, передачі конкуренту інформації про свої плани, розміщення у ЗМІ інформації про свою стратегію і відповідних дій конкурента, які можуть бути сприйняті як згода підтримати таку стратегію. Також картелем можуть вважатися інші дії, що не стосуються підвищення цін, такі як розподіл ринків, створення дефіциту, узгодження тендерних пропозицій.

Другий випадок може вважатися зловживанням монопольним становищем. Штраф за це порушення такий самий, як і за антиконкурентні узгоджені дії - до 10% річного доходу. Для визнання цього порушення важлива наявність одночасно двох факторів:

(1) ціни повинен піднімати монополіст. Це, зокрема, компанія, ринкова частка якої перевищує 35%;

(2) ціни неможливо було б підняти за умови існування значної конкуренції. Іншими словами - підняття ціни є необґрунтованим.

 

Чи можна підняти ціни не привернувши увагу АМКУ?

А що, як моя компанія не вступала ні з ким в змову і не є монополістом? Можна продавати антисептики та маски за ціною золотих злитків і не переживати за можливі негативні наслідки? Не все так просто. Під час карантину АМКУ приділив значну увагу ринкам товарів першої необхідності, надав численні рекомендації учасникам цих ринків та відкрив перші справи проти потенційних порушників. З огляду на таку активність органу, наразі існує значний ризик визнання порушенням майже будь-якого значного підвищення цін на дефіцитні товари. Зокрема:

· для визнання змови АМКУ може бути достатньо навіть самого факту синхронності підняття цін декількома незалежними компаніями. Тому, якщо ваші високі ціни продублює інший учасник ринку, про що ви можете навіть не знати, АМКУ може вважати це антиконкурентними узгодженими діями у вигляді свідомої відмови від цінової конкуренції в умовах дефіциту;

· АМКУ може вважати, що через обмеження роботи громадського транспорту та інші карантинні заходи, межі ринків слід визначати вужче, ніж зазвичай. Так, наприклад, супермаркет, який раніше конкурував з іншими магазинами міста, тепер вважатиметься монополістом в межах свого району, оскільки мешканці цього району не мають змоги доїхати до конкурентів. Підвищення цін таким супермаркетом вже може підпадати під критерії зловживання монопольним становищем.

І все ж слід розуміти, що підняття цін не завжди відбувається через банальне бажання компанії підзаробити. Для цього може бути багато інших об'єктивних підстав, особливо у часи кризи. Це може бути, зокрема, девальвація національної валюти, подорожчання сировини на світових ринках, збільшення операційних витрат через карантинні заходи. У таких випадках підняття ціни можна вважати обґрунтованим, і такі дії не повинні вважатися порушенням. Бажано мати хороші докази обґрунтованості нових цін. Зокрема, рекомендується фіксувати причини для підняття цін у внутрішніх документах підприємства, офіційній кореспонденції зі контрагентами. Якщо товар подорожчав у вашого постачальника, що, відповідно, також вплине на вашу ціну, бажано отримати офіційні пояснення від постачальника з цього приводу і, за необхідності, зафіксувати вашу незгоду з новими цінами. Усе це допоможе довести невинуватість вашої компанії у випадку виникнення у АМКУ питань.

 

Які ще можуть бути санкції за збільшення цін під час карантину?

30 березня 2020 р. Верховна Рада України прийняла зміни до деяких законів, спрямовані на мінімізацію негативного впливу COVID-19 в Україні. Ці зміни, зокрема, надають Кабінету Міністрів України (КМУ) повноваження встановлювати граничні ціни для оптової та роздрібної торгівлі товарами протиепідемічного призначення та/або товарами, що мають істотну соціальну значущість. Відповідний перелік товарів, що потраплятимуть під дію нового закону, повинен бути затверджений КМУ найближчим часом.

Штрафи за цінові порушення у цьому випадку значно менші, ніж санкції АМКУ. Для фізичних осіб штраф може сягнути 4 250 гривень, для посадових осіб - 5 100 гривень, а для юридичних осіб - 34 000 гривень.

 

Що варто пам'ятати українському бізнесу?

З самого початку карантину АМКУ дав зрозуміти, що конкурентне законодавство продовжує застосовуватись і будь-які випадки необґрунтованого підвищення цін будуть ретельно досліджуватися. Наразі в фокус уваги органу потрапили сфери фармацевтичних препаратів, предметів гігієни, харчових продуктів, та послуг мобільного зв'язку. З'явилися і перші справи проти можливих порушників. Так, наприклад, Київське обласне територіальне відділення АМКУ за останній місяць розпочало розслідування (1) проти МАУ за фактом підняття цін на авіаквитки у останні дні перед закриттям авіасполучення, (2) проти постачальників (оптовиків) продуктів харчування та найбільших мереж продовольчих магазинів Києва через суттєве подорожчання продуктів у Києві, та (3) проти виробників, постачальників та аптечних мереж Києва і області через значне подорожчання медичних масок. Усі вони можуть закінчитися великими штрафами.

Тож зараз потрібно бути особливо обережним при зміні (піднятті) цін. Зокрема, для зменшення ризику потрапляння в зону уваги АМКУ варто:

(1) проаналізувати свої ціни на товари, щодо яких органом були надані рекомендації або відкриті справи про порушення;

(2) виявити інші товари, на які зріс попит і які можуть потенційно цікавити АМКУ;

(3) у випадку підвищення цін - фіксувати причини та ваші дії, направлені на запобігання цьому;

(4) розробити стратегію комунікації з контрагентами стосовно підвищення цін;

(5) консультуватися з юристами у випадку невпевненості щодо відповідності ваших дій вимогам законодавства.

Криза, викликана COVID-19, завдає відчутних ударів по бізнесу - частина підприємств не працює, ланцюги поставок перериваються, працівники змушені сидіти вдома без роботи. Компанії шукають нові можливості для отримання прибутку, які б дозволили компенсувати заподіяні збитки і вижити. Однак перспектива швидко заробити, завищивши ціни на найпопулярніші товари, може бути не найкращим виходом з ситуації.