logo-image
Использование труда иностранцев в Украине: нормативный аспект
Автор: Екатерина Рекиянова, Ирина Войтова
Источник: Юридическая Газета, 27 августа 2019 года
Скачать

У нормативному регулюванні використання праці іноземців в Україні протягом останніх років відбулися значні трансформації, проте незмінним залишається те, що працевлаштування іноземних громадян можливе за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі — дозвіл), за винятком категорій осіб, передбачених ст. 42 закону України «Про зайнятість населення» (далі — Закон).

До категорій іноземців, працю яких можна використовувати без отримання дозволу, належать:

  • іноземці, які постійно проживають в Україні;
  • іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
  • іноземці, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
  • працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
  • іноземці, які прибули в Україну для участі в реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги;
  • іноземці, які працевлаштовуються у представництва іноземних компаній в Україні.

Дозвіл необхідно отримувати для працевлаштування таких категорій осіб:

  • відряджені іноземні працівники;
  • внутрішньокорпоративні цесіонарії;
  • іноземці та особи без громадянства, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Окрім того, Законом передбачені особливі категорії іноземців та осіб без громадянства, які можуть бути працевлаштовані в Україні (далі — особлива категорія):

  • іноземні високооплачувані професіонали;
  • засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;
  • випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
  • іноземні працівники творчих професій;
  • іноземні ІТ‑професіонали.

Варто пам'ятати, що працевлаштування осіб, які належать до особливих категорій, також здійснюється на підставі дозволу, а також разом з дозволом вимагає наявності додаткових документів/обставин, за якими іноземних спеціалістів можна віднести до особливої категорії.

 

З чого варто почати

Оскільки іноземець буде отримувати дохід в Україні у вигляді заробітної плати, що підлягає оподаткуванню, процедуру отримання дозволу можна розпочинати з реєстрації іноземного громадянина у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. Проте такі процедури можуть відбуватися паралельно і не бути здійснені послідовно. Отже, для здійснення відповідної реєстрації іноземного громадянина до Державної фіскальної служби України подаються такі документи:

  • заява встановленої форми;
  • копія паспорта іноземця з перекладом українською мовою;
  • довіреність від іноземця (у разі подання документів представником);
  • копія паспорта представника.

Довіреність, складена іноземною мовою, має бути перекладена українською мовою. Такий переклад повинен бути засвідчений у встановленому законом порядку. Довіреність, видана за кордоном, має бути легалізована у встановленому законом порядку: проставлений апостиль або дипломатична/консульська легалізація (залежно від держави). Якщо довіреність видається в Україні, у такому випадку до неї варто додати копію паспорта іноземця, де є відмітка про перетин українського кордону (можна без перекладу українською мовою). Однака у будь-якому випадку довіреність повинна бути посвідчена нотаріусом.

Реєстрація здійснюється протягом 3‑х робочих днів (може бути продовжена до 10 робочих днів) та підтверджується видачею картки платника податків, більш відомої як «ідентифікаційний код». Реєстрація здійснюється безоплатно, а у разі отримання ідентифікаційного коду представника потрібно мати довіреність та копію паспорта представника.

 

Отримання дозволу: які документи необхідно подати

Для отримання дозволу українському роботодавцю потрібно підготувати такі документи:

  • заяву встановленої форми, в якій має бути зазначена посада іноземця відповідно до класифікатора професій і підтверджено, що така посада не пов'язана з належністю до громадянства України та не потребує надання доступу до державної таємниці;
  • копію проєкта трудового договору/контракту, посвідчену роботодавцем;
  • копії паспорта іноземного працівника з його перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому законодавством порядку;
  • кольорову фотокартку розміром 3,5*4,5 см;
  • додаткові документи для особливих категорій працівників.

Якщо подання документів здійснюватиметься представником роботодавця, також потрібно підготувати довіреність на представника від української юридичної особи. Довіреність подається в оригіналі та буде необхідна для отримання дозволу, тому краще одразу зробити два примірники. Готовий пакет документів подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення і трудової міграції через Центр надання адміністративних послуг.

 

Вартість, строк дії дозволу та розмір мінімальної заробітної плати

Рішення про видачу чи відмову у видачі дозволу приймається протягом 7 робочих днів. Після отримання позитивної відповіді протягом 10 робочих днів має бути здійснена оплата за видачу дозволу в таких розмірах:

  • 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року (далі — прожитковий мінімум) (11 526 грн) для дозволів, що видаються на строк від 1 до 3 років;
  • 4 прожиткові мінімуми (7 684 грн) для дозволів, що видаються на строк від 6 місяців до 1 року включно;
  • 2 прожиткові мінімуми (3 824 грн) для дозволів, що видаються на строк до 6 місяців.

Дозвіл може видаватися на такі строки:

  • строк дії трудового договору/контракту, але не більше ніж на 3 роки, для особливих категорій;
  • строк дії договору/контракту, укладеного між українським та іноземним суб'єктами господарювання, але не більше ніж на 3 роки, для відряджених іноземних працівників;
  • строк дії рішення іноземного суб'єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну та контракту, укладеного між іноземцем або особою без громадянства та іноземним суб'єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну, для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;
  • строк дії договору/контракту, але не більше ніж на 1 рік, для всіх інших іноземних найманих працівників.

У разі потреби та за наявності підстав роботодавець має право продовжувати дію дозволу необмежену кількість разів.

Також під час працевлаштування іноземців не варто забувати про розміри мінімальної заробітної плати для таких працівників. Відповідно до Закону, заробітна плата для іноземців не може бути меншою ніж 10 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 41 730 грн, а для іноземних високооплачуваних професіоналів — не менше ніж 50 мінімальних заробітних плат, тобто 208 650 грн.

Після оплати та отримання дозволу роботодавець має 90 календарних днів для укладення трудового договору/контракту з іноземцем. Протягом 10 днів після укладення такого договору роботодавець повинен подати засвідчену ним копію до органу, що здійснив видачу дозволу. Неподання копії укладеного договору є підставою для скасування дії дозволу.

 

Працевлаштування учасників/бенефіціарів української юридичної особи

Заснування юридичної особи в Україні, кінцевим бенефіціарним власником та/або учасником якої є іноземець — достатньо поширене явище, тому не дивно, що зазвичай такі бенефіціари та/або учасники бажають бути директорами чи займати інші посади у своїх компаніях. Оскільки вони належать до особливої категорії, існують певні особливості їх працевлаштування в Україні.

Першою та найважливішою особливістю є розмір мінімальної заробітної плати. Адже для такої категорії осіб він не передбачений Законом, проте не варто її встановлювати в меншому розмірі, ніж мінімальний розмір заробітної плати, встановлений для українських громадян. До того ж дозвіл можна отримати строком до 3 років, на відміну від звичайних іноземних працівників, для яких дозвіл видається строком до 1 року.

Для працевлаштування учасників та/або кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи, на момент подання документів для отримання дозволу, статутний капітал роботодавця має бути сформований. Однак жодних додаткових документів на підтвердження сформованості статутного капіталу подавати не потрібно. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що видає дозволи, самостійно отримує відомості про таке формування. Водночас варто переконатися, що інформація про учасників та бенефіціарних власників коректно зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

 

Відрядження до України

Окрім звичайного працевлаштування іноземців, поширеним є їх працевлаштування в Україні під час відрядження. Відповідно до Закону, такі іноземні працівники належать до особливої категорії та називаються «відряджені іноземні працівники».

Відряджені іноземні працівники — це іноземці та особи без громадянства, направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між українським та іноземним суб'єктами господарювання.

Як вбачається з визначення, для отримання дозволу для такої категорії працівників до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює видачу дозволів, окрім звичайного пакета документів, необхідно подати копію договору на виконання певного обсягу робіт/послуг, укладеного між українським та іноземним суб'єктами господарювання.

Також варто зазначити, якщо ви плануєте працевлаштувати іноземного громадянина, який вже має дозвіл та працевлаштований в іншого роботодавця в Україні, вам все одно потрібно отримати дозвіл на його працевлаштування. Адже відповідно до Закону, праця іноземців може застосовуватися на різних посадах в одного або кількох роботодавців, за умови отримання дозволу для кожної посади.

 

Штрафи за використання праці без дозволу

Якщо буде виявлено, що праця іноземця використовується без дозволу, або що іноземець працює на іншій посаді, ніж зазначена в дозволі, або в іншого роботодавця, то роботодавець нестиме відповідальність, передбачену законодавством:

  • у разі застосування праці іноземного спеціаліста на умовах трудового договору/контракту, стягується штраф за кожну особу в 12‑кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (83 460 грн);
  • у разі застосування праці іноземця на інших умовах, ніж передбачено дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу в 10‑кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (41 730 грн).