logo-image
Охрана окружающей среды: последние законодательные изменения
Автор: Анжелика Ливицкая
Источник: Юридическая Газета. – №25-26. – 25 июня 2019 года
Скачать

2019 р. приніс та ще принесе численні зміни в законодавство у сфері охорони довкілля. Частина з них стосується надзвичайно актуальних питань, а саме:

  • Якість води: в Україні тривалою є проблема недостатнього очищення стоків та неякісного очищення промислових вод. Це призводить до того, що велика кількість водойм країни наблизилися до 3 класу забрудненості.
  • Рівень забруднення повітря: щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн тонн шкідливих речовин і вуглекислого газу. Це промислові викиди та викиди автотранспорту.
  • Виснаження земельних ресурсів: через надмірне і неправильне використання добрив родючість землі в Україні з кожним роком знижується. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів (на 2, 4 млн га за останні 15 років).
  • Знищення лісів: у зв'язку з нераціональною вирубкою лісів збільшується інтенсивність повеней у західних областях України (особливо на Закарпатті).
  • Проблема утилізації та переробки різних відходів: статистично в Україні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд тонн. Щорічно ця цифра невпинно зростає.

Звичайно, для вирішення всіх вказаних проблем замало розробки одного нормативно-правового акту. Необхідно змінити низку підходів законодавства. Також не варто забувати про зобов'язання України щодо імплементації законодавства ЄС.

Для вирішення окреслених проблем у 2019 р. були внесені численні зміни до законодавства у сфері охорони довкілля. Зокрема, були прийнятті такі нормативно-правові акти:

  • 28.02.2019 р. — Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 р.» №2697‑VIII, який буде введений у дію з 01.01.2020 р. (далі — Закон). Зазначений Закон був підписаний Президентом 29.03.2019 р. Прийняття Закону було зумовлено зобов'язаннями України щодо імплементації європейського екологічного законодавства та зобов'язання щодо запровадження екологічних вимог відповідно до чинних у країнах ЄС, а також необхідністю вирішення низки зазначених вище екологічних проблем. Зокрема, Законом передбачені такі норми:

— підготовка та впровадження Основних засад (стратегії) державної екологічної політики у збалансоване лісоуправління;

— впровадження інструментів сталого (тобто виваженого) споживання та виробництва;

— вдосконалення системи кадастрів природних ресурсів, державної статистичної звітності з використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;

— створення екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі природних ресурсів з асиміляційним потенціалом;

— зменшення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття, зокрема шляхом вдосконалення принципів формування екологічної мережі, її розширення та невиснажливого використання, а також збереження унікальних природних ландшафтів;

— збереження і відновлення чисельності видів природної флори та фауни, в тому числі мігруючих видів тварин, середовищ їх існування, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу і типових природних рослинних угруповань, що підлягають охороні;

— протидія незаконному обігу і торгівлі об'єктами дикої флори та фауни, в тому числі введення заборони використання диких тварин у цирках, а також у будь-якій іншій комерційній діяльності публічного характеру, окрім стаціонарних зоопарків;

— збільшення та розширення територій природно-заповідного фонду (зокрема, заповідних зон у національних природних парках та регіональних ландшафтних парках), створення на суходолі та в акваторії Чорного й Азовського морів, забезпечення збереження і функціонування репрезентативної та ефективно керованої системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі транскордонних, європейського і міжнародного значення;

— зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище, припинення руйнування навколишнього природного середовища у межах міст (зокрема, недопущення необґрунтованого знищення зелених насаджень у межах міст під час виконання будівельних чи інших робіт, незаконного відведення земельних ділянок, зайнятих зеленими насадженнями, під будівництво);

— забезпечення збереження, відновлення та збалансованого використання рослинного світу України;

— забезпечення сталого управління водними ресурсами за басейновим принципом;

— забезпечення сталого використання та охорони земель, покращення стану вражених екосистем та сприяння досягненню нейтрального рівня деградації земель, підвищення рівня обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель;

— перетворення сфери надрокористування у максимально прозору та інвестиційно привабливу галузь, що відповідає найкращим міжнародним стандартам;

— стимулювання впровадження систем екологічного управління на підприємствах одночасно з поліпшенням екологічних характеристик продукції, у тому числі на основі міжнародних систем сертифікації та маркування;

— впровадження технологій електронного урядування в екологічній сфері;

— стимулювання оновлення зношених основних фондів промислової та транспортної інфраструктури, а також об'єктів житлово-комунального господарства шляхом прямих державних дотацій, здешевлення кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами тощо.

Оновлену Стратегію екологічної політики було підготовлено Мінприроди України за участю українських та міжнародних експертів з різних галузей економіки.

  • 22.05.2019 р. Уряд схвалив розроблений Мінприроди України рамковий законопроект «Про управління відходами». Загалом, цей проект закону підтримав ЄС і він стане правовою основою для реалізації на практиці положень Національної стратегії управління відходами до 2030 р., яка була ухвалена в листопаді 2017 р.

Законопроект передбачає, зокрема, запровадження ієрархії управління відходами та розширену відповідальність виробника, систему довгострокового планування управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях; впровадження інформаційної системи управління відходами та Національного переліку відходів; реформування дозвільної системи у сфері екології.

Метою нового Закону України «Про управління відходами» є створення нової, сучасної інфраструктури, а також зменшення кількості об'єктів управління відходами, що не відповідають вимогам законодавства ЄС. Варто зазначити, що для розвитку Закону необхідно буде прийняти низку нормативно-правових актів, адже за своєю структурою вказаний Закон є рамковим.

  • 22.05.2019 р. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення на найближчі 10 років. Йдеться про впровадження Директиви 2010/75/ЄС та зменшення промислового забруднення і посилення за ним контролю.

Зокрема, впровадження Концепції має підвищити ефективність державного регулювання у сфері промислового забруднення та вдосконалити систему нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства. Впровадження Концепції дозволить зменшити викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на 22,5% та скиди забруднених стічних вод у водні об'єкти до 5%.

Відповідно до ухваленого урядового розпорядження, Мінприроди має розробити та у місячний термін подати до Кабміну план заходів з реалізації Концепції. Також Міністерство спільно з міжнародними партнерами вже розпочало роботу над відповідним новим законодавством щодо інтегрованого запобігання та контролю за промисловим забрудненням.

Окрім того, команда Підтримки Реформ при Мінприроди разом з Міністерством підготували такі документи: Білу книгу «Реформа екологічного нагляду (контролю)», а також Стратегію водної політики України, яка була підготовлена у форматі Зеленої книги. На основі документа передбачається розробка проекту правового акта «Стратегія водної політики України» з метою подання на розгляд і затвердження Кабінетом Міністрів України.

Проект Зеленої книги: «Стратегія водної політики України» базується на таких принципах: інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом; запобігання виснаженню та забрудненню водних об'єктів; дотримання принципу «водокористувач і забруднювач платить»; необхідність врахування сьогоденних потреб при управлінні водними ресурсами без завдання шкоди або можливих збитків для прийдешнього чи майбутніх поколінь. Загалом, прогнозується більш виважений підхід до спеціального водокористування.

Підсумовуючи, варто зазначити, що прийняття вказаних нормативно-правових актів докорінно змінить систему управління довкілля, але більш детально все має врегульовуватися на рівні піднормативних правових актів.