logo-image
Кабинет застройщика - как работает?
Автор: Анжелика Ливицкая
Источник: Юрист&Закон, №17-18, 29 апреля 2021 г.
Скачать

У грудні  2019 року в Україні урочисто запустили електронний кабінет забудовника (посилання - https://e-dabi.gov.ua), який був запроваджений для категорії складності будівництва СС1. Він був покликаний надавати адміністративні послуги для будівництва об’єктів незначного класу СС1 онлайн. Це була перша істотна спроба боротьби з корупцією у будівельній сфері.

І дійсно, той недовгий час, який електронний кабінет замовника працював, щасливі забудовники об'єктів СС1 не стикалися з реаліями української корупції.

На жаль, в роботі цього кабінету весь час спостерігалися певні проблеми (часом він переставав працювати взагалі). За офіційною інформацією від Міністерства розвитку громад та територій України це було пов'язано з атаками на сервер.

Для вирішення проблем було проведено ряд зустрічей та створено робочу групу між Міністерством розвитку громад та територій України, представниками Міністерства цифрової інформації України, проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» та Офісу підтримки та впровадження реформ.

А потім стався COVID, локдаун та перехід на дистанційну роботу. Клопоту додала ще реформа невмирущої ДАБІ і стало зрозуміло, що електронна взаємодія між учасниками будівельного ринку та ДАБІ є необхідною і вкрай важливою.

І у липні 2020 було створено та запрацювала Єдина державна електронна системи у сфері будівництва, що і стала "правонаступницею" електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві (посилання - https://e-construction.gov.ua/) (надалі – "Система").

Мета системи –  надання замовникам будівництва адміністративних онлайн послуг з подання, внесення змін, зміни даних, реєстрації, видачі, скасування та анулювання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів:

  • щодо об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1); та
  • щодо об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Система складається з:

  • Реєстру будівельної діяльності
  • електронного кабінету та
  • порталу Електронної системи.

Що таке Реєстр будівельної діяльності і навіщо він був створений?

Сам Реєстр будівельної діяльності забезпечує збирання, накопичення, обробку та захист, інформації про об’єкти та учасників будівництва і зв’язки між ними. Електронною системою здійснюється автоматична реєстрація і внесення відповідних відомостей до Реєстру будівельної діяльності. Перевірка документів та відомостей, які вносяться до Реєстру будівельної діяльності, проводиться шляхом здійснення формато-логічного контролю та контролю із застосуванням підсистеми управління ризиками.

Що таке Портал державної електронної системи у сфері будівництва  і яка його мета?

Портал має надавати відкритий доступ до відомостей нового Реєстру будівельної діяльності, а також статистику щодо наданих послуг та онлайн-консультації через чат-бот та калькулятор для визначення класу наслідків будівель. Портал допомагає отримати відповідну статистику.

Яким чином здійснюється доступ до Системи і отримання адміністративних послуг?

Доступ замовників будівництва та інших суб'єктів здійснюється через електронний кабінет користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія”.

Якщо дату коротку оцінку запровадженню системи – то це прорив. Фантастичний та феєричний крок: (1) у сфері боротьби з корупцією; (2) швидкості та доступності надання послуг.

Але, як то кажуть  - є питання і навіть проблеми.

З чим ми стикнулися під час своєї роботи з Системою?

Проблема №1 – інформація з попереднього реєстру автоматично не підтягнулася. Ситуація: забудовник подавав інформацію щодо генерального підрядника і вона була внесена у попередній реєстр. В новому реєстрі – нічого. Як вирішували ситуацію? Спочатку нам запропонували повторно офіційно звернутися, щоб внести інформацію.  Але такий варіант наражав на ризик – адже будівництво давно велося і таке б звернення означало б порушення обов'язків забудовника. На щастя, в нас були відповідні скріни з попереднього реєстру та інформація видана у формі підтвердження на запит на отримання публічної інформацію ще давно. Просто надали ці підтвердження. Інформацію зі старого реєстру підтягнули.

Проблема №2 – інформація з системи щодо конкретного будівництва підтягується з попереднього реєстру лише частково. Знову ж таки – проводили коректну комунікацію шляхом подання підтверджуючих документів. Після звернення проблема була вирішена.

Проблема №3 – не завжди коректно працює пошук. Вирішуємо шляхом пошуку за різними критеріями.

Підсумовуючи можна сказати, що хоча є певні технічні проблеми, але радість і гордість за те що в Україні нарешті запровадили повноцінну, прозору, публічну систему в сфері будівництва переважає все. Проблеми ж технічного характеру, впевнені – будуть вирішені.