logo-image
Законопроект о Дия City: что изменилось в доработанном документе
Автор: Юрий Котляров
Источник: Interfax, 21 апреля 2021 г.

15 квітня в Раді було прийнято в першому читанні рамковий законопроект про Дія City №4303. Кількома днями раніше було зареєстровано законопроект, що закладає податковий фундамент проекту. За словами Міністра Михайла Федорова, запровадження Дія City дозволить збільшити частку сектору високих технологій в структурі ВВП країни мало не втричі - до 10%. Про це він зазначив на презентації Дія City.

Автори концепції вважають умови спецрежиму одними з найкращих у світі. Їх гарантування зробить Україну привабливою для світових ІТ-брендів та іноземних інвестицій в ІТ.

Дія City – не новий для індустрії проєкт. Обговорення спецрежиму, передбачених ним пільг та умов, а також критеріїв, за якими ІТ-компанії чи стартапи можуть стати його резидентами, триває уже кілька місяців. Ініціатива має як численних прибічників, так і відвертих противників, що бачать у спецрежимі спробу держави взяти під контроль прибуткову ІТ-галузь.

Загальні правові основи спецрежиму Дія City викладені у законопроєкті №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» авторства нардепа Єгора Чернєва та групи депутатів. Документ пройшов низку обговорень з ІТ-спільнотою, навколо нього точилося чимало дискусій. Деякі тривають і досі.

Доопрацьований законопроєкт №4303 був проголосований у Верховній Раді України. Свої голоси “за” віддали 227 депутатів. Автори законопроекту затверджують, що нова редакція враховує більшість з трьох сотень отриманих від бізнесу зауважень та побажань, а також деякі положення з альтернативних законопроєктів. 

Яких же змін зазнав законопроєкт 4303 між першою та другою редакціями? На чому категорично наполягали представники ІТ-бізнесу та що принципово відстоювали автори законопроєкту? Як ІТ-спільнота коментує взаємодію в процесі підготовки законопроєкту та які переваги для бізнесу вбачає в спецрежимі Дія City? Спробували розібратися.

Вхід до Дія City та вихід із спецрежиму

Найперше, на чому наголошують автори Дія City: участь у спецрежимі є добровільною. Нова редакція №4303 передбачає декларативний вхід до спецрежиму, якщо компанія відповідає вичерпному переліку критеріїв. Тобто, якщо потенційний резидент працює в ІТ, має не менше 9 співробітників із середньою зарплатою мінімум 1200 євро, при цьому не підпадає під так звані негативні критерії (не працює з країною-агресором, не є у списку FATF чи під міжнародними санкціями тощо – перелік довгий, втім чітко виписаний в законі), у нього є всі шанси долучитись до Дія City.

Бізнес дуже остерігався широких повноважень Мінцифри як регулюючого органу, тож чи не найбільше зауважень до першої версії законопроєкту стосувалося саме їх звуження.

 ІТ-спільноті пішли назустріч. Роль Мінцифри звелася до констатації відповідності чи невідповідності потенційних резидентів критеріям вступу до Дія City на основі результатів перевірки цих критеріїв аудиторами. До того ж, міністерство може це робити виключно на базі відкритих реєстрів та інших інформаційно-аналітичних систем, запитувати у компаній додаткову інформацію воно не матиме права.

 Процедура та порядок ухвалення рішень про включення компанії до спецрежиму або ж виключення з нього – чітко прописані в законопроєкті. Коли резидента буде вирішено виключити зі спецрежиму, його про це повідомлять заздалегідь та дадуть час відреагувати на повідомлення про порушення відповідності критеріям. Також виключення зі спецрежиму можна буде оскаржити в суді.

 

Спрощені вимоги входу для стартапів

Стартапи «пускатимуть» до Дія City на простіших умовах. На прохання бізнесу, з оновленого №4303 прибрали раніше обов’язкову умову - подавати бізнес-план для його оцінки Міністерством.Також для стартапів на етапі вступу не передбачено жодних обмежень та вимог про відповідність критеріям щодо зарплат та кількості співробітників. 

Більше того, компаніям-резидентам гарантують інструменти, що значно полегшать доступ до фінансування, що особливо важливо для стартапів. Законопроєкт №4303 включає елементи англійського права. Як пояснили на онлайн-презентації Дія City, йдеться про опціони, конвертований займ, ліквідаційні преференції тощо – звичні для іноземного інвестора практики, що допомагають страхувати участь у ризиковому інвестуванні стартапів на початкових фазах росту.

«Без легалізації оподаткування ІТ-компаній жоден західний інвестор не прийде в нашу країну. Жодна ІТ-компанія не капіталізує свій бізнес, тому що в очах цивілізованого світу ми граємо в наперстки з державою. Так не повинно бути. Ми хочемо прозорих відносин з державою», - прокоментували в українському стартапі Jooble.

 «Концепція проєкту Дія City підходить як для невеликих стартапів, так і для впевнено працюючих бізнесів, оскільки передбачає різні пороги для входу. Особливо проєкт може бути цікавий тим, хто залучає іноземні інвестиції», - каже співвласник WalQlike Станіслав Околот. Підприємець вважає, що Дія City - це перспективний напрямок хоча б тому, що з'являється можливість вибору, в якому правовому режимі вести свою діяльність. «На мій погляд, альтернатива - це завжди добре. Тим більше, що Дія City - це не обов'язкова інстанція, за бізнесом зберігається право вибору, як вести свою діяльність. Хоча зрозуміти перспективи участі ми зможемо тільки з часом, на прикладі реальних кейсів першопрохідців».

Розширено перелік дозволених в рамках Дія City видів діяльності

 «Ми пройшли довгий і непростий шлях розробки законодавчого підґрунтя Дія Сity», - - каже заступник Міністра цифрової трансформації та один із авторів концепції Дія City Олександр Борняков. За його словами, у процесі обговорення законопроєкту №4303 з представниками галузі документ дуже змінився.

Зокрема, розширено перелік дозволених в рамках Дія City видів діяльності. У нього увійшли: розробка та тестування ПЗ, в тому числі ігор; видання та розповсюдження ПЗ; навчання комп'ютерній грамоті, програмуванню, тестуванню і технічній підтримці  ПЗ; Digital marketing та ads;  R&D в сфері ІТ та телеком; кіберспорт; постачання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Новою версією проєкту закону №4303 допускається до 10% доходу резидентів Дія City від інших, окрім ІТ, видів діяльності.

Про зміни до базового документу говорить і співзасновник компанії SoftServe Тарас Кицмей.

«Ми дуже тісно працюємо з Мінцифрою, і, насправді, в Дія City закладені дуже класні ідеї. Ми зараз пройшли новий раунд перегляду законопроєкту, і він суттєво покращений. І я сподіваюся, що буде позитивний кінець», - зазначив Кицмей в одному з інтерв’ю. 

Враховано побажання бізнесу продовжити працювати з ФОП

Напевне, питання збереження моделі співпраці ІТ-компаній з ФОП було чи не найгострішим у комунікації по лінії влада-бізнес. Справа в тому що вона є дуже поширеною альтернативою трудовим відносинам в українському ІТ, тож прощатися з нею ІТ-бізнес «без бою» не збирався.

Найбільша в Україні профільна асоціація IT-компаній «IT Ukraine» опублікувала на своєму сайті позицію, у якій зазначила, що підтримає Дія City тільки за умов захисту ФОП за межами спецрежиму та за можливості роботи з фізичними особами-підприємцями для резидентів Дія City протягом, як мінімум, трьох років.

Враховуючи принципову позицію бізнесу, роботу з ФОП вписали до принципу свободи діяльності, який є засадничим для Дія City. В оновленому законопроєкті №4303 прямою нормою прописано, що резидент має право залучати підрядників та виконавців, в тому числі ФОП, на підставі цивільно-правових договорів.

Разом з тим, автори проєкту закону №4303 пропонують альтернативну форму співпраці - гіг-контракти. За їх словами такі контракти - є більш прозорою та зрозумілою для іноземних інвесторів формою. Тоді як ФОП створює труднощі при проходженні процедури попередньої оцінки компанії інвестором.

Бізнес висловлює подібну позицію.

«Рано чи пізно схема з ФОП перестане існувати. Хтось піде «в тінь», а хтось захоче грати далі за правилами, які триматимуть компанію в правовому полі. Для мене важливо, щоб мій бізнес залишався в правовому полі. Тому я розумію, що Дія City може бути кращою з альтернатив. При цьому я дуже хочу, щоб альтернатива роботі з ФОПами виникла якомога швидше», - каже Максим Слободянюк, засновник Nika Tech Family.

Автори Дія City категоричні в тому, що трудові відносини мають бути прозорими, а працівники ІТ-галузі – соціально захищеними. Тому для роботи з ФОП пропонується трьохрічний перехідний період:
- до 2024 року не буде жодних обмежень виплат на користь платників єдиного податку; - у 2024 році виплати, не повинні перевищувати 50% витрат.
Починаючи з 2025 року кількість ФОПів в структурі компанії не повинна перевищувати 20%

«Враховуючи, що всі наші співробітники працевлаштовані згідно трудового законодавства, ми звісно ж зацікавленні в знижені податково навантаження і вирівнюванні дисбалансу ФОП/працівник на ринку ІТ. Ми вітаємо дану ініціативу і розглядаємо питання вступу в Дія City, але остаточне рішення будемо готові прийняти тільки після впровадження відповідних законопроектів і інших регуляторних актів, оцінивши їх реалізацію і життєздатність в українських реаліях», – написав СЕО міжнародного сервісу надання кешбеків LetyShops Ігор Гнатовський.

Вступ до організації резидентів є необов’язковим

«Завдяки тісній співпраці індустрії та авторів законопроєкту вдалось змінити обов’язкове СРО для усіх резидентів на добровільне», - прокоментувала зміни до проєкту закону №4303 Європейська Бізнес Асоціація на своєму сайті.

Так, з нової редакції прибрали положення про обов’язковість створення Організації резидентів Дія City та про обов’язковий вступ до неї резидентів. Також з підстав для втрати резидентства зникла несплата членських внесків. Це правка, яка надійшла від представників індустрії.

 Але не всі ІТ-бізнесмени погоджуються з тим, щоб прибрати Організацію резидентів з тексту законопроєкту. Оскільки вона може стати стимулом для підвищення якості ІТ-освіти в Україні.  

«Дія City передбачає створення Організації резидентів, яка буде підтримувати і розвивати вітчизняну IT-освіту. Для мене це - чи не найважливіша перевага спецрежиму. Адже бізнес не повинен займатися тільки миттєвим збагаченням, але й інвестувати в людей, розвиток, країну» - каже Олександр Кохановський, президент Української професійної кіберспортивної асоціації та засновник кіберспортивної команди Natus Vincere.

ВИСНОВКИ

Законопроєкт №4303 є компромісною версією, що увібрала в себе рекомендації та побажання широкого кола тих, кого торкнеться спецрежим Дія City. Документ проголосовано у першому читанні, чекаємо на його проходження всіх експертних оцінок та підготовки до другого читання.