Конфлікти можуть виникати між власниками бізнесу через будь-які непорозуміння. Проте дійти згоди та вирішити питання мирним шляхом не завжди вдається. Однак сторони мають кілька шляхів для розв'язання проблеми. Це може бути звернення до суду або до третьої особи, яка б на підставі всієї інформації допомогла сторонам дійти згоди. Останній варіант – медіація, вона вже практикується в Україні, проте поки не має офіційного статусу. Так, у липні 2020 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону №3504 «Про медіацію». Наразі документ готують до другого читання. Отже бізнес, а також фізичні особи можуть отримати згодом офіційний інструмент для залагодження конфліктів.
Як медіація може допомогти українському бізнесу розв'язувати ділові конфлікти вже зараз, оминаючи перевантажені суди та зберігаючи ділові відносини з іншою стороною спору, розповіла Mind керівник практики альтернативного вирішення спорів юридичної фірми «Астерс» Юна Потьомкіна.
Запроваджуючи медіацію, Україна стимулює розвиток культури ефективного вирішення спорів. Загальновизнані західними компаніями інструменти медіації економлять людські та фінансові ресурси і дозволяють зосередитися, наприклад, на подоланні наслідків кризи, спричиненої коронавірусом.
Поточна ситуація у бізнес-середовищі значною мірою нагадує часи фінансової кризи 2008 року. Тоді бізнесу теж доводилося терміново шукати швидке розв'язання проблем, що вимагали більш зваженого підходу. Як наслідок: конфлікти, розірвані угоди й банкрутства. З часів попередньої кризи бізнес (особливо на Заході) став набагато розумнішим і визнає цінність підтримки і збереження ділових відносин.
Для західної бізнес-культури вже давно є трендом застосування методів ADR (Alternative Dispute Resolution – альтернативного вирішення спорів) як інструменту врегулювання конфліктів. В Україні ж головним способом вирішення бізнес-спорів залишається звернення до суду.
Перевантаження українських судів призводить до затягування розгляду судових справ і нерідко до ухвалення несправедливих рішень. Судові спори часто можуть приймати дуже затяжний характер – перше засідання може відбутися через пів року після подання заяви, вони відволікають фінансові та людські ресурси бізнесу, які можна було б використати на подолання наслідків COVID-19.
Уникати судової тяганини та ефективніше врегульовувати конфлікти українському бізнесу може допомогти медіація – добровільне позасудове врегулювання спору шляхом перемовин між його сторонами за допомогою медіатора.
Медіація – це спосіб вирішення конфліктів, при якому сторони тримають у своїх руках можливе рішення. Сторони можуть на власний розсуд вирішувати, що їм потрібно, не заганяючи себе в межи процесуальних кодексів. Медіатор допомагає сторонам знаходити практичні бізнес-орієнтовані рішення і дозволяє уникнути непередбачуваності, пов'язаної з традиційними механізмами вирішення спорів у судах чи арбітражах.
Принципи, які використовують професійні медіатори, також можуть бути використані для підтримки та збереження ділових відносин.
1. Кооперація задля спільного рішення краще, ніж односторонні та нав'язані рішення
Зазвичай ми схильні думати, що співпраця є ознакою слабкості, і звертаємося до неї лише тоді, коли не можемо нав’язати свою думку чи виграти справу.
Медіація вчить нас тому, наскільки цінним є мирне завершення спору. Медіатор – не суддя і не захисник однієї зі сторін. Він не оцінює позиції, правомірність дій і не присуджує сторонам перемогу або поразку. Звернення до медіатора говорить лише про те, що одна зі сторін втомилася від суперечки і націлена використовувати людський та грошовий ресурс на майбутній розвиток, а не на виснажливу війну.
Щоб ініціювати процедуру медіації достатньо, щоб одна сторона звернулася до медіатора за консультацією. Другій стороні пропозицію пройти медіацію може направити сам медіатор.
На практиці ініціюють процедуру медіації не тільки відповідачі, які змушені оборонятися, а й позивачі, які звернулися до суду за захистом своїх прав. Це обумовлено тим, що вигідніше отримати реальне вирішення конфлікту, аніж рішення суду на папері, яке може бути ніколи не виконано.
2. Домовлятися та приймати рішення в безпечному середовищі
Вирішення коронавірусної кризи залежить не лише від влади та медичних працівників. Адже левова частка в перемозі над COVID-19 залежить від поведінки кожного: носіння масок та миття рук, дотримання соціальної дистанції та перебування у безпеці вдома, щоб уникнути зараження та перевантаження лікарень.
Це можна порівняти з тим, як при вирішенні конфлікту в суді ми перекладаємо відповідальність за прийняте рішення на суддю або арбітра. При медіації, навпаки, рішення залишається в наших руках. Ми знаємо, які наші інтереси, ми створюємо нашу угоду.
Наша фантазія є нашим союзником у пошуку разом із протилежною стороною прийнятного рішення при сприянні та досвіді медіатора, який не нав'язує це рішення, а допомагає сторонам знайти його. Досить часто результат медіації виходить далеко за межі того, що можна було б отримати в суді. І при цьому все відбувається в конфіденційному середовищі.
3. Емоції мають значення
Добрі та погані емоції неминучі. Особливо в періоди невизначеності, кризи та втрати контролю ми всі стикаємося із сильними емоціями. А коли вони йдуть попереду, конфлікт лише набирає обертів. Тому людина, яка допоможе подивитися на проблему під іншим кутом, незамінна.
Медіатор заземлює емоції, захищаючи відносини від руйнування, немов блискавковідвід, що захищає споруди від руйнівної сили стихії. Така допомога доречна в кризових ситуаціях в усіх конфліктах: і особистих, і бізнесових. Его, заздрість, страхи, тривоги є частиною нашого повсякденного життя, людських відносин та бізнесу, але цьому рідко присвячується увага в судах при вирішенні конфліктів. Завдяки професіоналізму медіатора, лишаючи в минулому емоції, сторони, що конфліктують, починають говорити про те, що для них практично важливо та яким чином цього досягти. І знаходять рішення, яке влаштовує всіх.
У будь-яких ділових відносинах, крім юридичної складової, важливо міркувати з погляду бізнесу і збереження репутації, а значить – активно шукати альтернативні рішення у зв'язку зі сформованою проблемою.
4. Письмово фіксувати наміри домовлятись
Оскільки ніхто не може передбачити, що буде далі із розповсюдженням коронавірусу, це викликає велику невизначеність. І ця невизначеність має прямий вплив на бізнес. Єдине, що можна зробити, – це спробувати підготуватися до можливих наслідків.
Кожен власник бізнесу, підписавши угоду, очікує виконання домовленостей. Але так буває лише в ідеальному світі. Через коронавірус порушення домовленостей не завжди є наслідком недобросовісності контрагента, а може бути фактично форс-мажором. Тому сторонам природніше домовлятися задля збереження відносин та бізнесу.
Варто включати в бізнес-контракти медіаційне застереження, щоб створювати можливість альтернативного/позасудового розгляду суперечок, якщо вони виникають.
Світова ділова спільнота вже широко використовує медіацію як вибір за замовчуванням для вирішення спорів. Для нашої країни надихаючими прикладами міжнародних перемовин у бізнесі можуть бути нещодавні угоди: Microsoft та Nokia; Google та Groupon, Apple та Китайської Народної Республіки.
Ми не знаємо, коли бізнес повернеться до нормальних умов або якими взагалі будуть нормальні умови в новій реальності. Те, що ми точно знаємо, – бізнес-спори виникали й будуть виникати.
