US lawsuit against Google for alleged monopoly in Internet search and advertising markets

В кінці жовтня 2020 р. Міністерство юстиції США разом з представниками 11 штатів подали позов проти Google зі звинуваченнями у незаконній монополізації ринків інтернет-пошуку та реклами. Та не може бути. 

Уявімо, що сайт Спілки мертвих юристів не знаходиться в розділі “улюблене” вашого браузера (знаю, це складно, але давайте спробуємо для експерименту). Тоді як би ви натрапили на цей матеріал? Ймовірно, ваша відповідь буде “погуглив би”.

А іншими пошуковими сервісами ви користуєтеся? Наприклад Bing, Yahoo!, DuckDuckGo чи, борони Боже, Yandex. Скоріш за все ні. Приблизно розумієте до чого я хилю? 

Google став своєрідними воротами у світ інтернету для більшості людей, і конкуренти в нього хоч номінально й існують, але є значно менш впливовими. Занудною юридичною мовою такий стан справ можна назвати монопольним або домінуючим положенням Google на ринку інтернет-пошуку.

Такі ж самі позиції в компанії і на ринку інтернет реклами, який тісно пов’язаний з пошуком (ну, ви ж знаєте, загуглив нові бігові кросівки і потім весь день дивишся рекламу спортзалів та 100 способів схуднути). І в цьому немає нічого поганого або протизаконного, але на монополістів розповсюджуються певні особливі правила, щоб запобігти зловживанню ними своїм становищем.

Саме за порушення цих правил Єврокомісія вже тричі штрафувала Google на загальну суму більше 8 мільярдів доларів. Сума нічогенька навіть для небідного героя моєї статті, тому компанія оскаржує всі ці рішення в судах, і видно, що грошей на юристів не  шкодує.

Але от на батьківщині у Google все було добре. Президент Трамп навіть написав декілька гнівних твітів з критикою у бік ЄС за антимонопольні переслідування інтернет-гіганта.

У жовтні все змінилося і зовсім не на користь Корпорації добра. 

Що США накопали проти Google?

Загалом, все майже те саме, що і в ЄС. В кінці жовтня 2020 р. Міністерство юстиції США разом з представниками 11 штатів подали позов проти Google зі звинуваченнями у незаконній монополізації ринків інтернет-пошуку та реклами.

У документі йдеться про те, що Google перешкоджала доступу інших гравців на цей ринок шляхом укладання договорів, за якими пошуковий сервіс компанії встановлювався як стандартний на більшості мобільних пристроїв та комп’ютерів у світі, а в окремих випадках навіть заборонялося встановлення конкуруючих програм. Зокрема, США бачать порушення у наступних діях компанії: 

• укладання ексклюзивних договорів, які забороняли попереднє встановлення на пристрої пошукових сервісів конкурентів;
• передбачення в договорах положень, які зобов’язували виробників встановлювати пошукові сервіси Google на свої мобільні пристрої та унеможливлювати їх видалення користувачами; 
• укладення довгострокових договорів з компанією Apple, згідно з якими Google-пошук використовувався за замовчуванням у браузері Safari та інших програмах та пристроях Apple; 
• використання доходів від монополії для забезпечення привілейованого статусу свого пошукового сервісу на інших пристроях, в інтернет-браузерах та програмах, що, мов замкнене коло, ще більше посилювало монополію компанії.

За заявами Мін’юсту США, такі дії завдали шкоди конкуренції та споживачам. Google обмежувала можливості пошукових сервісів конкурентів до розвитку та зростання, через що жоден з них так і не зміг стати популярним.

Шкода для споживачів проявлялась у погіршенні якості послуг пошуку (наприклад, через використання даних користувачів для реклами та інші питання, пов’язані з конфіденційністю), зменшенні результатів пошукової видачі та перешкоджанні інноваціям. Також Google, використовуючи своє домінуюче положення, могла завищувати вартість своїх послуг для рекламодавців, порівняно з ситуацією, де на ринку були б присутні інші ефективні конкуренти. 

Випадок Google не перший. Подібні позови вже подавалися проти великих монополістів у минулому. Одним з останніх прикладів є справа проти Microsoft 1998-го року, у якій компанію звинувачували у незаконній монополізації ринку операційних систем.

Що каже Google?

Гугл, звичайно, підготував офіційну позицію з цього приводу, у якій дипломатично назвав висновки Мін’юсту “глибоко помилковими”, а позов таким, що “не принесе користі користувачам”. Але далеко всередині юристів компанії, імовірно, вже починають бісити ці антимонопольщики. Ну що з ними за біда постійно?! 

Але повернемося до офіційних пояснень, які можна резюмувати так:

• угода з Apple не є ексклюзивною і конкуренти, такі як Bing та Yahoo!, також платять гроші, щоб бути одним з альтернативних пошукових сервісів у браузері Safari. Натомість Apple самостійно обрала систему Google у якості стандартної для свого браузера, оскільки вважає її найкращою. Але навіть незважаючи на це, користувач може дуже легко змінити програму пошуку в Safari на будь-яку іншу; 
• сервіси Google попередньо не встановлюються на комп’ютери з операційною системою Windows. На цих пристроях спочатку є лише браузер Microsoft Edge (так, той, який ви використовуєте раз в житті, щоб встановити Chrome або ще щось путнє), який стандартно використовує пошук Bing. При цьому Microsoft також можна вважати монополістом на ринку операційних систем, але при цьому до нього, чомусь, питань не виникає;
• дійсно існують договори з виробниками, які передбачають встановлення сервісів Google (в т.ч. пошуку) на Android-пристрої. Але це є своєрідною платою виробника за безкоштовне використання системи Android, яка належить Google, у своїх виробах. Без цієї умови, виробники повинні будуть платити за використання Android, що, відповідно, збільшить ціну їх гаджетів. Однак навіть з попередньо встановленими програмами Google, користувачі все одно можуть самостійно завантажити та використовувати будь-які інші програми та сервіси сторонніх розробників; 
• і, найважливіше, Google зазначає, що користувачі використовують її пошуковий сервіс не тому, що їх змушують, а тому, що вони самі так хочуть. Як приклад наводиться браузер Firefox, який одного разу встановив Yahoo! у якості стандартного пошуковика, після чого почав швидко втрачати популярність і вирішив повернутися до Google. 

Google каже, що якщо суд задовольнить позов, то увесь світ миттю зупиниться: ціна на мобільні пристрої зросте, менш якісні сервіси конкурентів почнуть розвиватися, а ще користувачі почнуть недобре себе почувати від необхідності обирати кращий пошуковик. Компанія планує захищати себе і світ в суді, а  отже на нас чекає серйозний юридичний антимонопольний батл. Знаю, звучить не дуже цікаво, але я про всяк випадок нагуглив онлайн доставку попкорну.

А Україна що?

Поки нічого. Усі ці Google, Facebook та інші вискочки цифрової економіки зараз не в фокусі роботи Антимонопольного комітету України. Наша антимонопольна берегиня поки сконцентрована на локальних справах, зокрема проти монополій ДТЕК та МХП, а також підозрілим придбанням Мотор Січі китайськими інвесторами. Та і загалом, в Україні достатньо своїх ньюсмейкерів (привіт, КСУ, ОАСК і ко), щоб на час забути про все інше, що робиться в світі.

І все ж, спір між США та Google може бути цікавим і вартим уваги. Зокрема, можуть розкритися цікаві факти, які дадуть відповідь на питання чи дійсно пошук Google найкращий, чи ж його найкращість є “проплаченою” і є сенс глянути в бік інших пошуковиків. Також рішення у справі може змінити глобальну політику Google стосовно розповсюдження своїх сервісів (наразі більшість з них є безкоштовними), що в тому числі вплине і на українського споживача.

Тому буду тримати руку на пульсі і напишу ще, якщо буде щось цікаве. Ну а поки повертаємося до нормального життя – то що там з цією вакциною? А той вусань все ще вважає себе президентом Білорусі?