logo-image
Return of property seized during the police search in Ukraine
Author: Dmytro Dubtsov
Source: Yurydychna Gazeta, 28 April 2020
Download

В теорії кримінального процесу обшук — лише одна зі слідчих дій, проте на практиці він може стати кульмінаційним моментом усього розслідування. Часто факт причетності компанії до справи розпочинається і завершується лише обшуком, або справа не доходить до суду й обшук стає найбільш проблемним етапом справи через складність повернення вилученого майна.

Правоохоронці ніколи не соромляться використати цю можливість і вилучають документи «по максимуму», часто нехтуючи законом і тим, що прописано в ухвалі суду. Ключові проблеми — необґрунтоване надання дозволу на обшук, відсутність чіткого переліку речей, які можна вилучити, порушення процедури під час обшуку, неповернення майна навіть за прямих вказівок закону на це.

Незважаючи на зазначене, для клієнтів надважливим є оперативне та результативне повернення їхнього майна. Розглянемо, як зробити це найбільш ефективно.

Початок повернення майна ще під час обшуку

Знак якісної роботи адвоката — підготовка бази для повернення майна під час обшуку. До таких дій можна віднести фіксування допущених порушень, проактивну позицію, детальний перелік вилучених речей з відображенням у протоколі та якісні зауваження до протоколу обшуку. Все це інструменти, які надалі будуть потрібні для ефективного повернення майна (юридичною мовою — для якісного аргументування своєї позиції у процесуальних документах).

За принципової позиції адвоката можливим є навіть недопущення правоохоронців до обшуку через процесуальні порушення (наприклад, якщо особи, які з'явилися, не відповідають тим, які вказані в ухвалі про обшук), недопущення вилучення майна або залишення оригіналів документів на підприємстві. Проте в українських реаліях більш актуальною є ситуація, коли обшук вже проведений, а речі й документи вилучені. Надалі алгоритм дій залежить від правового статусу вилученого майна, який пропоную виділити у три групи.

1. Арештоване майно (або щодо якого подано клопотання про арешт)

КПК України зобов'язує слідчого після обшуку одразу звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно. Вже на цій стадії майно може бути повернуте власнику, а тому варто вжити всіх можливих заходів для забезпечення участі у розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно. Інструменти для таких дій: подання заяв до всіх слідчих суддів відповідного суду про забезпечення інформування вас щодо розгляду клопотання про арешт майна, моніторинг порталу «Судова влада» для ідентифікації останніх та комунікація з особою, яка проводила обшук. Проте ігнорування вимог законодавства, на жаль, є звичайною практикою, а тому навіть вказані заходи не стануть гарантією повідомлення власника майна про відповідне судове засідання.

Якщо арешт на майно вже накладений, мають бути здійснені такі дії:

  • Оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту. Таке право володільця майна чітко передбачається КПК України та є одним з найпотужніших механізмів, у разі застосування якого можна і варто використовувати не тільки докази непричетності клієнта до провадження, але й всі порушення, допущені під час проведення обшуку.
  • Звернення до слідчого, прокурора з клопотанням про ініціювання скасування арешту. В такому процесуальному прийомі найбільша ставка не на скасування арешту (найімовірніше, ви отримаєте відмову), а на отримання офіційної позиції сторони обвинувачення щодо необхідності подальшого арешту майна, можливості його використання у процесі досудового розслідування та аргументів, які вони використовуватимуть під час судового оскарження їхніх дій чи накладеного арешту. Оскільки часто причетність клієнта до провадження є надуманою, отримання «доказів» сторони обвинувачення допоможе вибудувати дійсно якісну стратегію для подальшого оскарження.
  • Подача клопотання слідчому судді про скасування накладеного арешту. Не існує жодних часових обмежень щодо подачі такого клопотання, а також можлива повторна подача. В нашій практиці траплялися випадки скасування арешту на майно за таких дій починаючи від кількох днів після його накладення до скасування після спливу 5 років.

Окремо варто зазначити, що підставою для скасування арешту на майно також може бути закриття кримінального провадження. На практиці це два етапи, оскільки зазвичай у разі закриття провадження питання щодо скасування арешту залишається поза увагою слідчого чи прокурора. За наявності підстав для закриття провадження варто використовувати цей метод.

2. Майно, арешт на яке не накладався

Достатньо часто, нехтуючи вимогами КПК України, після вилучення майна сторона обвинувачення не звертається з клопотаннями про накладення на нього арешту. Причини можуть бути різними: очевидно незаконне вилучення майна, непогодження клопотання про його арешт прокурором, інформація про ймовірну відмову суду в задоволенні клопотання та небажання негайно повернути майно.

Найпоширенішою є перша причина, а саме вилучення майна, прямо або взагалі не передбаченого ухвалою про надання дозволу на обшук. Згідно із законом, у такому випадку після спливу 48 годин майно повинно бути повернуте власнику. Проте часто такі вимоги КПК України ігноруються. Тому одразу після спливу 48 годин доцільно здійснити такі дії:

  • Звернутися до слідчого з клопотанням про повернення такого майна як тимчасово вилученого. Практика показує, що із зазначеним клопотанням варто звертатися не лише до слідчого, але й до процесуального керівника. Такі дії не заборонені КПК України та забезпечують можливість оскарження рішень двох суб'єктів владних повноважень у провадженні. На практиці часто цього може бути достатньо. Однак у випадку занадто сильної «зацікавленості» правоохоронців у вивченні вилученого майна ви можете отримати безпідставну відмову.
  • Звернення до слідчого судді зі скаргою на дії слідчого або прокурора щодо неповернення майна. Згідно з нашим досвідом, за умови належного обґрунтування слідчі судді приймають рішення на користь власника майна. Актуальним буде приклад з практики: слідчий ініціював накладення арешту лише на частину вилученого майна. З огляду на значний обсяг вилученого майна, слідчий розраховував, що перелік не буде зіставлений з арештованим, а майно повернуте власнику. Проте після детального вивчення обставин справи суд підтвердив незаконність зберігання майна у слідчого.

3. Майно, вилучене під час обшуку та визнане речовими доказами без накладення арешту

За умови вилучення майна і не накладення на нього арешту слідчі часто вдаються до хитрощів. Зокрема, визнання майна речовими доказами без накладення арешту. Мета — надання вигляду законності перебування майна у слідчого. КПК України не містить чітких положень щодо можливості визнання вилучених під час обшуку документів речовими доказами та використання цього для пропуску стадії накладення арешту на майно. Такі прогалини, як правило, завжди використовуються всупереч інтересам власника майна.

Зазвичай такого статусу набувають вилучені речі та документи, які за твердженням слідчого, прямо передбачені ухвалою слідчого судді про обшук. Проте в більшості випадків це лише розширене тлумачення ухвали суду стороною обвинувачення, а індивідуальні ознаки речей в судовому рішенні насправді відсутні. Таким чином, незаконному вилученню майна надається вигляд законного. У таких випадках необхідно використовувати алгоритм, описаний у розд. 2 з використанням відповідної аргументації.

Однак якщо вилучені під час обшуку речі та документи прямо передбачені ухвалою суду та на них не накладений арешт, стратегія може мати три основні напрямки:

  • повернення майна у зв'язку з не накладенням на нього арешту;
  • повернення майна у зв'язку з невідповідністю визнаних речовими доказами документів критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України;
  • передача речових доказів згідно зі ст. 100 КПК України на відповідальне зберігання власнику із залишенням у матеріалах кримінального провадження їхніх копій.

Кілька практичних порад замість висновку

  • Частина вилученого під час обшуку майна може не потрапити до протоколу обшуку. Такі порушення можуть бути виявлені на стадії підписання протоколу, але найчастіше — у процесі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Таке вилучення є однозначною підставою для неможливості використання майна як доказів та його повернення законному володільцю. Однак на практиці необхідно бути готовим до подачі відповідних клопотань слідчому чи прокурору та оскарження їхніх відмов слідчому судді навіть у такому очевидному випадку.

Отримання ухвали слідчого судді про скасування арешту майна або про зобов'язання слідчого чи прокурора його повернути не означає, що майно одразу буде повернуте. Цей процес може бути тривалим. Класичні «відмовки» — необхідність отримання ухвали слідчого судді слідчим безпосередньо від суду, а не від учасника процесу, та не направлення її судом, або нестача часу слідчого для пошуку і повернення майна. У таких випадках потрібно бути готовим до активних дій — оскарження бездіяльності слідчого, ініціювання притягнення слідчого до обраного виду відповідальності тощо.

This site uses cookies to offer you better browsing experience.
READ MORE