В теорії кримінального процесу обшук — лише одна зі слідчих дій, проте на практиці він може стати кульмінаційним моментом усього розслідування. Часто факт причетності компанії до справи розпочинається і завершується лише обшуком, або справа не доходить до суду й обшук стає найбільш проблемним етапом справи через складність повернення вилученого майна.
Правоохоронці ніколи не соромляться використати цю можливість і вилучають документи «по максимуму», часто нехтуючи законом і тим, що прописано в ухвалі суду. Ключові проблеми — необґрунтоване надання дозволу на обшук, відсутність чіткого переліку речей, які можна вилучити, порушення процедури під час обшуку, неповернення майна навіть за прямих вказівок закону на це.
Незважаючи на зазначене, для клієнтів надважливим є оперативне та результативне повернення їхнього майна. Розглянемо, як зробити це найбільш ефективно.
Початок повернення майна ще під час обшуку
Знак якісної роботи адвоката — підготовка бази для повернення майна під час обшуку. До таких дій можна віднести фіксування допущених порушень, проактивну позицію, детальний перелік вилучених речей з відображенням у протоколі та якісні зауваження до протоколу обшуку. Все це інструменти, які надалі будуть потрібні для ефективного повернення майна (юридичною мовою — для якісного аргументування своєї позиції у процесуальних документах).
За принципової позиції адвоката можливим є навіть недопущення правоохоронців до обшуку через процесуальні порушення (наприклад, якщо особи, які з'явилися, не відповідають тим, які вказані в ухвалі про обшук), недопущення вилучення майна або залишення оригіналів документів на підприємстві. Проте в українських реаліях більш актуальною є ситуація, коли обшук вже проведений, а речі й документи вилучені. Надалі алгоритм дій залежить від правового статусу вилученого майна, який пропоную виділити у три групи.
1. Арештоване майно (або щодо якого подано клопотання про арешт)
КПК України зобов'язує слідчого після обшуку одразу звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно. Вже на цій стадії майно може бути повернуте власнику, а тому варто вжити всіх можливих заходів для забезпечення участі у розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно. Інструменти для таких дій: подання заяв до всіх слідчих суддів відповідного суду про забезпечення інформування вас щодо розгляду клопотання про арешт майна, моніторинг порталу «Судова влада» для ідентифікації останніх та комунікація з особою, яка проводила обшук. Проте ігнорування вимог законодавства, на жаль, є звичайною практикою, а тому навіть вказані заходи не стануть гарантією повідомлення власника майна про відповідне судове засідання.
Якщо арешт на майно вже накладений, мають бути здійснені такі дії:
Окремо варто зазначити, що підставою для скасування арешту на майно також може бути закриття кримінального провадження. На практиці це два етапи, оскільки зазвичай у разі закриття провадження питання щодо скасування арешту залишається поза увагою слідчого чи прокурора. За наявності підстав для закриття провадження варто використовувати цей метод.
2. Майно, арешт на яке не накладався
Достатньо часто, нехтуючи вимогами КПК України, після вилучення майна сторона обвинувачення не звертається з клопотаннями про накладення на нього арешту. Причини можуть бути різними: очевидно незаконне вилучення майна, непогодження клопотання про його арешт прокурором, інформація про ймовірну відмову суду в задоволенні клопотання та небажання негайно повернути майно.
Найпоширенішою є перша причина, а саме вилучення майна, прямо або взагалі не передбаченого ухвалою про надання дозволу на обшук. Згідно із законом, у такому випадку після спливу 48 годин майно повинно бути повернуте власнику. Проте часто такі вимоги КПК України ігноруються. Тому одразу після спливу 48 годин доцільно здійснити такі дії:
3. Майно, вилучене під час обшуку та визнане речовими доказами без накладення арешту
За умови вилучення майна і не накладення на нього арешту слідчі часто вдаються до хитрощів. Зокрема, визнання майна речовими доказами без накладення арешту. Мета — надання вигляду законності перебування майна у слідчого. КПК України не містить чітких положень щодо можливості визнання вилучених під час обшуку документів речовими доказами та використання цього для пропуску стадії накладення арешту на майно. Такі прогалини, як правило, завжди використовуються всупереч інтересам власника майна.
Зазвичай такого статусу набувають вилучені речі та документи, які за твердженням слідчого, прямо передбачені ухвалою слідчого судді про обшук. Проте в більшості випадків це лише розширене тлумачення ухвали суду стороною обвинувачення, а індивідуальні ознаки речей в судовому рішенні насправді відсутні. Таким чином, незаконному вилученню майна надається вигляд законного. У таких випадках необхідно використовувати алгоритм, описаний у розд. 2 з використанням відповідної аргументації.
Однак якщо вилучені під час обшуку речі та документи прямо передбачені ухвалою суду та на них не накладений арешт, стратегія може мати три основні напрямки:
Кілька практичних порад замість висновку
Отримання ухвали слідчого судді про скасування арешту майна або про зобов'язання слідчого чи прокурора його повернути не означає, що майно одразу буде повернуте. Цей процес може бути тривалим. Класичні «відмовки» — необхідність отримання ухвали слідчого судді слідчим безпосередньо від суду, а не від учасника процесу, та не направлення її судом, або нестача часу слідчого для пошуку і повернення майна. У таких випадках потрібно бути готовим до активних дій — оскарження бездіяльності слідчого, ініціювання притягнення слідчого до обраного виду відповідальності тощо.