logo-image
New ICC arbitration rules: move with the times
Author: Yaroslav Petrov, Yuliya Trofymenko
Source: Sudoviy Vistnyk - 2011. - No.10 (66). - p.15
Download pdf

You can read the article below in the language of the original.

Новий Арбітражний регламент ICC: іти з духом часу

12 вересня 2011 року Міжнародною торговою палатою (ІСС) був опублікований оновлений Арбітражний регламент ІСС (Арбітражний регламент ІСС 2012), який набуде чинності з 1 січня 2012 року. Нововведення відображають тенденції арбітражної практики, які сформувалися протягом останнього десятиріччя, таким чином, підвищуючи якість та ефективність арбітражного процесу.

Найвагоміші зміни в Арбітражному регламенті ICC 2012 такі.

Функції арбітражного суду ІСС

Арбітражний регламент ІСС 2012 більш точно визначає функції Міжнародного арбітражного суду ICC (Суд), а саме: у статті 1(2) зазначено, що Суд не уповноважений займатися вирішенням спорів — його винятковою функцією є адміністрування спорів відповідно до процедури, передбаченої Арбітражним регламентом ICC 2012.

Підвідомчість спорів

Із статті 1(1) Регламенту виключено положення про розгляд Судом підприємницьких спорів міжнародного характеру. Отже, інвестиційні спори, оскільки вони у переважній більшості випадків не належать до підприємницьких, але на практиці розглядалися Судом і раніше, тепер de jure є підвідомчими Суду.

Надзвичайний арбітр

Важливим доповненням, на наш погляд, є введення посади Надзвичайного арбітра (стаття 29, Додаток V). Надзвичайний арбітр може бути призначений унаслідок звернення сторони із заявою про термінові проміжні або забезпечувальні заходи після (або до, в рамках десяти днів) подання відповідної заяви про арбітраж.

Функція Надзвичайного арбітра полягає у прийнятті рішень про проміжні або забезпечувальні заходи до моменту поки склад арбітражу ще не сформований. Рішення Надзвичайного арбітра є обов’язковими для сторін і, таким чином, сприяють ефективності майбутнього розгляду. Однак варто врахувати, що склад арбітражу, приступивши до своїх повноважень, може скасувати таке рішення, припинити чи змінити його.

Рішення Надзвичайного арбітра є в певному сенсі гарантією для сторін, що контрагент не спробує ухилитися від вирішення спору в арбітражному порядку шляхом виведення активів, знищення доказів тощо.

Призначення арбітрів

Особливістю процедури призначення арбітрів за Арбітражним регламентом ICC 2012 є те, що Суд уповноважений затверджувати кандидатури арбітрів, номінованих сторонами. Арбітражний регламент ICC 2012 у статті 13(4) передбачає також випадки призначення арбітрів безпосередньо Судом (якщо стороною є держава, у разі необхідності призначити арбітра в країні або на території, де немає національного комітету або групи, а також у будь-якому іншому випадку, коли таке призначення буде доцільним).

У статті 11 Арбітражного регламенту ICC 2012 передбачені також додаткові вимоги до арбітрів. Тепер арбітр повинен бути не тільки незалежним, але й безстороннім по відношенню до сторін. Для суворого дотримання цього найважливішого зобов'язання потенційний арбітр повинен підписати відповідну заяву, яка також слугуватиме доказом наявності часу в арбітра для участі в процесі.

Арбітражний процес

Положення, що стосуються арбітражного процесу, були суттєво змінені з метою підвищення його ефективності. Стаття 22(1) регламентує зобов'язання сторін, а також арбітрів докласти всіх зусиль для швидкого й економічно ефективного вирішення спору.

Арбітражній регламент ICC 2012 зобов'язує арбітрів під час або в найкоротший термін після складення Акта про повноваження скликати нараду, де сторонни зможуть домовитися про деталі процесу.

Збори можуть мати місце у форматі особистої зустрічі, відео-, телеконференції або з використанням інших аналогічних засобів. Також включено положення про право складу арбітрів вимагати присутності на нараді самої сторони (або її представника), якщо в цьому є необхідність. Також важливо зазначити, що термін для винесення остаточного рішення арбітрами став більш гнучким. На практиці положення про шість місяців з моменту затвердження Акта про повноваження, призначених для винесення рішення, було дотримано арбітрами лише в дуже рідкісних випадках.

Стаття 30(1) нового Арбітражного регламенту ICC 2012 наділяє Суд правом встановити інший строк для винесення рішення, який відповідатиме затвердженому процесуальному графіку.

Додаток IV «Рекомендації з організації розгляду» містить положення, спрямовані на підвищення ефективності процесу. Актуальною є рекомендація сторонам, арбітрам та Секретаріату Суду застосовувати відео- і телефонні конференції, коли це можливо, а також використовувати інформаційну систему Суду, обмінюючись інформацією он-лайн.

Статті 4 і 5 Арбітражного регламенту ICC 2012 дозволяють сторонам зменшити кількість письмових заяв. У випадку складного спору кожна сторона може надати додаткову інформацію разом із заявою/відгуком на заяву про арбітраж.

Положення про представництво доповнені тепер вимогою включати до заяви/відгуку на заяву про арбітраж детальні дані представників сторін, а також правом складу арбітрів при необхідності вимагати докази повноважень представників.

Доповнення до положень, які регулюють завершення розгляду, відображені в статті 27 і чітко визначають термін: а) після останнього слухання, б) після подання сторонами останньої дозволеної заяви. Також, згідно з положеннями Арбітражного регламенту ICC 2012, склад арбітрів може виносити проміжні рішення з окремих питань, таким чином, підвищуючи якість і зменшуючи термін розгляду.

Конфіденційність

Питання конфіденційності мають два боки медалі, оскільки потрібно враховувати як інтереси компаній, які володіють комерційними таємницями, так і інтереси держави як отримувача податків, якщо останній є стороною в розгляді. Стаття 22(3) наділяє склад арбітрів правом видати наказ на вимогу будь-якої із сторін щодо арбітражного розгляду, а також вжити заходів, що сприяють захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

Множинність сторін і арбітражних угод

Враховуючи практику ICC, автори Арбітражного регламенту ICC 2012 внесли доповнення, що стосуються регулювання спорів, коли сторонами є більш ніж дві сторони, а також якщо підставою арбітражного розгляду є дві або більше арбітражних угод.

Положеннями Арбітражного регламенту ICC 2012 передбачено, що кожна із сторін може звернутися із заявою до Секретаріату Суду про залучення додаткової сторони (або сторін) за умови, що склад арбітрів ще не є затвердженим (стаття 7).

Крім того, з урахуванням певних обставин, в тому числі, коли є згода сторін, коли заяви ґрунтуються на одній арбітражній угоді або ж кількох «пов'язаних» арбітражних угодах, кілька арбітражних процесів можуть бути об'єднані в один за рішенням Суду.

Таким чином, Арбітражний регламент ICC 2012 являє собою звід арбітражних правил, покликаних привести нормативну базу у відповідність особливостям сучасної арбітражної практики. Документ створили 178 авторів з 41 держави, який не тільки вдосконалить правове регулювання певних питань, але, крім того, вводить нові інститути, раніше не відомі для арбітражного розгляду в рамках ICC. Зміни покликані підвищити якість арбітражного розгляду, а також зміцнити позиції Міжнародного арбітражного суду ICC як провідної арбітражної інституції.