Питання юридичної безпеки наразі є особливо актуальними, адже в нестабільні, кризові часи зростає кількість конфліктів як між бізнесменами, так і між бізнесом і держструктурами.
Крім цього, на нинішньому етапі розвитку бізнес-відносин в Україні кількість зовсім простих операцій і відповідно зовсім простих угод весь час зменшується. Нормативна регламентація бізнес-процесів є досить насиченою (інколи навіть занадто) і часто дуже суперечливою. Деколи саме цим і користуються недобросовісні контрагенти. Партнер юридичної фірми «Астерс» Олександр Онуфрієнко в ексклюзивному матеріалі для Mind проаналізував базові юридичні питання, які слід врахувати при укладанні бізнес-угод.
Звернення за юридичною допомогою є звичайним явищем у бізнес-середовищі. Наприклад, тоді, коли конфлікт уже виник – отримана претензія від контрагентів чи процесуальні документи із суду. Також це буде доречним у випадку, коли внаслідок попередніх перемовин з контрагентами не можна досягти компромісу, або є відчуття того, що вас намагаються схилити до якихось сумнівних операцій.
Але є і прості, базові питання, які стосуються геть усіх угод, правильний підхід до яких самим бізнесменом допоможе уникнути проблем, а інколи і зберегти бізнес. У моїй практиці неодноразово виникали випадки, коли я був залучений для розв'язання бізнес-конфлікту, який ніколи б не виник, якби сам клієнт дотримувався зовсім простих правил ведення бізнесу. От про них і поговоримо.
1. Перевірте другу сторону угоди
Перш за все необхідно у належний спосіб ідентифікувати контрагента, з яким планується укласти угоду. Сам процес ідентифікації можна розділити на дві частини.
Перша складається з вивчення юридичних документів контрагента. Якщо контрагентом є юридична особа, необхідно докладно вивчити його статут, положення про керівні органи. Це потрібно для того, щоб упевнитися, що особи, які підписуватимуть договір, мають таке право, інакше угода може бути оскаржена. Також треба пересвідчитися в наявності необхідних ліцензій та дозволів у контрагента.
Вищезазначені документи необхідно заздалегідь запросити в потенційного контрагента, це звичайна практика. Відмова в їх отриманні є серйозною підставою для того, щоб засумніватися в добросовісності контрагента.
Якщо контрагентом є громадянин, необхідно пересвідчитися в тому, чи укладає він угоду саме як громадянин чи суб'єкт підприємницької діяльності – це може мати істотну вагу в разі виникнення спорів. Також слід бути готовим до того, що контрагент так с запросить документи у вас.
При цьому треба зауважити, що копії вищезазначених документів, що окреслюють ваш правовий статус, звичайно, можна передати. У разі коли контрагент вимагати інші документи, що стосуються вашого майнового стану, ваших родичів тощо, це теж є підставою для сумнівів у його порядності.
Окремо слід зазначити ще один аспект – сімейний стан контрагента. Якщо контрагент перебуває у зареєстрованому шлюбі або проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу, для проведення більшості операцій необхідна згода другого з подружжя.
Відсутність такої згоди може призвести до негативних наслідків, зокрема, і через тривалий час після закриття угоди. І, звісно, самому теж треба зважити на цю обставину й подбати заздалегідь про отримання такої згоди. Це є досить істотною обставиною, адже дуже часто бізнес-конфлікти виникають із сімейних.
Друга частина ідентифікації складається з перевірки репутації контрагента з відкритих джерел інформації. До них належать перш за все реєстри судових справ та спеціалізовані електронні бази інформації. Тут треба звернути увагу на те, як часто потенційний контрагент є стороною в судових процесах, чи не обтяжено його майно заставами, заборонами тощо.
2. Уважно вивчіть умови договору
Після того, як статус контрагента вивчений, слід переходити до вивчення договору. Перш за все варто пам'ятати, що будь-який проєкт договору підлягає обговоренню та, при необхідності, коригуванню будь-якою стороною.
Не підлягає коригуванню досить обмежена кількість договорів (наприклад, публічний договір, договір приєднання). Тому, якщо це не вищеперелічені договори, і контрагент не дає змогу коригувати умови проєкту договору, це теж є підставою замислитися.
Не є також нормальною практикою наполягання контрагента підписати договір негайно, без ретельного його вивчення й можливості обговорення з юристами.
Звичайно, у межах одного матеріалу досить важко розповісти про всі умови договорів, на які треба звернути увагу, тому зупинюся лише на двох:
- по-перше, якщо договір насичений складними юридичними поняттями, необхідно, не задовольняючись поясненнями контрагента, обов'язково проконсультуватися з фахівцями щодо того, чи правильно ви все зрозуміли;
- по-друге, наявність санкцій за невиконання умов договору – це нормальна практика. Слід тільки впевнитися, що такі санкції в договорі зафіксовані стосовно обох сторін, і розмір відповідальності їх співставний. Якщо ж у запропонованому вам проєкті санкції за невиконання договору зафіксовані тільки стосовно вас, це свідчить про недобросовісність контрагента.
3. Перевірте право власності
Ну й останнє. Якщо предметом договору є придбання вами об'єкту нерухомості або транспортного засобу, ви повинні впевнитися не тільки в тому, що ваш контрагент є власником цього об'єкта, що зафіксовано у відповідних документах та реєстрах, а й також пересвідчитися, що продавець свого часу придбав цей об'єкт на законних підставах у законного власника.
Якщо цей об'єкт придбаний внаслідок отримання в спадок або судового процесу, варто замислитися над тим, чи не доручити юристам перевірити дотримання всіх зазначених процедур і можливість їхнього оскарження.
Наприклад, судове рішення про перехід права власності на нерухомість набуває чинності після підтвердження його апеляційною інстанцією, але треба зважити на можливість скасування такого рішення касаційною інстанцією, або ж на ту обставину, що контрагент отримав об'єкт у спадщину, але при цьому були порушені законні права інших спадкоємців.
Вище перелічені базові питання, які варто врахувати при укладанні угод. Але їхнє дотримання (а це, як бачимо, зовсім не важко), у багатьох випадках позбавить бізнесмена зайвих клопотів щодо небезпечних аспектів бізнес-діяльності.
