Financial support from the state in a crisis and benefits for business (UA version)

Антикризові програми державної підтримки бізнесу мав перевірити Антимонопольний комітет: чи проігнорувала влада законодавство про державну допомогу для бізнесу та які можливі наслідки цього?

Наслідуючи гарний приклад європейських країн щодо підтримки бізнесу у часи  кризи, що спричинена спалахом COVID-19, Україна підтягнулася в роздумах та діях щодо боротьби з локальними негараздами для бізнесу через пандемію. Держава спробувала пристосувати існуючі програми державної підтримки та створила декілька нових тимчасових схем бюджетного фінансування бізнесу на період карантинного простою.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30 березня 2020 року організовано окремі заходи державної підтримки компаній.

Із початку карантину і до його останнього дня від ПДВ звільняються операції з ввезення та/або операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів, обладнання та інших товарів, що необхідні для протидії спалаху COVID-19 та перелік яких затвердженим Урядом. Державні та комунальні заклади охорони здоров'я можуть не сплачувати податок на прибуток з отриманої грошової допомоги чи всіляких медичних товарів від благодійників для боротьби з пандемією.

Законодавці встановили, що до кінця травня акцизний податок за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, буде справлятися за ставкою у 0 гривень. Також держава звільнила бізнес від відповідальності за окремі порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року.

За березень 2020 року орендарі та власники можуть не платити земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка використовуються ними в господарській діяльності, а також не нараховується податок на нерухомість відмінну від землі. За антикризовим законом муніципалітети отримали право зменшувати протягом всього 2020 року ставки єдиного податку для компаній без слідуванню вимогам про дотримання строків про внесення таких змін та подання повідомлення про нову державну допомогу до Антимонопольного комітету, що встановлені Податковим кодексом та законом про державну допомогу суб’єктам господарювання.

За постановою Уряду від 22 квітня 2020 року за № 306 роботодавці із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва можуть отримати від держави допомогу по частковому безробіттю на період карантину, що надається на строк зупинення чи скорочення діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. Програма направлена на те, щоб допомогти малому і середньому бізнесу у покритті витрат на зарплату робітникам, яким було скорочено робочий час, тим самим зберігаючи робочі місця.

29 квітня Урядом було розширено прийняту на початку цього року програму дешевих банківських кредитів 5-7-9 для бізнесу. Від початку за програмою планувалося, що держава надає можливість стартапам та існуючому малому бізнесу позичити кошти у банків за низькими ставками у 5–7–9% річних, а держава компенсує фінустановам відсоткову ставку за кредитами, що видані за програмою. Після внесення запланованих змін мікро- і малий бізнес зможе щодо своїх існуючих кредитів по програмі 5-7-9% платити 0% річних до кінця березня 2021 року, а після цієї дати - на умовах, визначених кредитним договором.

Всі придумані державою заходи по спасінню бізнесу передбачають добровільну відмову влади від надходжень до державних або місцевих бюджетів або витрачання державного ресурсу за окремими програмами підтримки.

Із серпня 2017 року, коли в Україні почав діяти закон про державну допомогу суб'єктам господарювання, майже кожну ініціативу органів влади підтримати компанії державним ресурсом повинен перевірити Антимонопольний комітет України на наявність ознак державної допомоги та можливість її надання без істотної шкоди для конкуренції.

Чому надання державного ресурсу має перевірятися Антимонопольним комітетом?

Із підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна зобов’язалась виконати чимало зобов’язань для того, щоб потрапити до Європейського Союзу. Одним із завдань стало впровадження в Україні тотожного з Європою механізму контролю за наданням та використанням державного ресурсу.

Правила державної допомоги вважають, що втручання держави в діяльність ринку через всілякі державні програми з надання податкових пільг, особливого кредитування, гарантій чи іншого бюджетного фінансування окремим компаніям чи сферам економіки порушує баланс в конкуренції. Державний протекціонізм у будь-якій формі може нівелювати конкурентну боротьбу компаній на рівних умовах, оскільки ставить окремий бізнес у краще становище завдяки державному ресурсу. За надмірною державною турботою в Україні слідкує Антимонопольний комітет та Європейська комісія, коли читає звіти України про державну допомогу.

Із появою закону про державну допомогу суб’єктам господарювання, державний або місцевий бюджет повинен витрачатися на підтримку будь-яких компаній у мінімально потрібному розмірі, у підходящий спосіб з використанням оптимального і найбільш ефективного у конкретній ситуації заходу підтримки і тільки у ситуаціях, де ринок не працює без державних коштів.

Механізм контролю державної допомоги коротко можна описати так. На стадії проєкту нормативного чи розпорядчого акту про державну підтримку орган влади ділиться планами з Антимонопольним комітетом. Якщо після аналізу схеми державної підтримки комітет буде впевнений, що державна допомога не впливає негативно на конкуренцію, державний ініціатор фінансування отримає позитивне рішення комітету про держану допомогу і може передавати державний ресурс окремим компаніям або звільняти від обов’язкових державних платежів. Якщо комітет вирішить, що підтримка порушує всі можливі правила державної допомоги, органи влади не зможуть надати державний ресурс компаніям або їм доведеться повернути до бюджету вже надану допомогу.

Європейський досвід боротьби з наслідками кризи, завданої пандемією

Європа від початку спалаху COVID-19 інтенсивно надає державну допомогу бізнесу. Але робить це за тимчасовими правилами державної допомоги на період пандемії, які написала на початку березня цього року у рекордно малі строки.

За цими правилами Європейська комісія приблизно протягом тижня після звернення до неї приймає рішення, за яким країни ЄС можуть надавати допомогу компаніям для виправлення наслідків надзвичайної ситуації або усунення серйозних порушень в економіці держави-члена, яких завдав COVID-19, або розвитку певної економічної діяльності.

Чимало країн Євросоюзу звернулися до Єврокомісії за дозволом про виділення бюджетних коштів на підтримку різного бізнесу, що зазнав шкоди від вирування пандемії. Наприклад, Данія компенсує самозяйнятим особам 1,3 млрд євро шкоди, що завдана зупиненням бізнесу, а в Іспанії така ж схема працюватиме на 20 млрд євро. Німеччина готова покривати державними гарантіями ризики компаній за банківськими кредитами, а Люксембург підтримає на 30 млн євро ліквідність підприємств. Італія виплатить 50 млн євро компаніям, які взялися виробити медичні вентилятори та маски, окуляри, халати та захисні костюми для лікарів і медперсоналу.

Скандинавські авіалінії SAS, які простоюють і примножують збитки через вимушену відміну рейсів та пусті аеропорти з початку спалаху COVID-19, отримають допомогу у формі державних гарантій до 137 млн євро для залучення SAS кредитних коштів задля підтримки авіабізнесу. Для отримання дозволу на надання підтримки Данії довелося доводити Єврокомісії, що збитки спричинені безпосередньо пандемією.

Влада в Україні ігнорує правила державної допомоги?

Українські державні програми з подолання негативних наслідків кризи, яка виникла через COVID-19, не є виключенням із правил державної допомоги і про них мав би знати Антимонопольний комітет.

Залежно від того, кого зібралася підтримувати держава, у якій формі та з якими вигодами для бізнесу і наслідками для конкуренції, антикризові схеми владної підтримки могли бути дозволені Антимонопольним комітетом з метою відшкодування шкоди компаніям, що постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, або для усунення серйозних порушень в економіці, чи розвитку певної економічної діяльності.

Розгляд повідомлень органів влади про нову програму державної підтримки має свою процедуру та може зайняти біля року, залежно від якості та повноти поданої інформації та необхідності вивчати схему підтримки із зануренням у глибокі нюанси. Тому комітет міг не аналізувати державні антикризові заходи по подоланню наслідків COVID-19 через те, що органи влади можливо не ризикнули затягнути процес надання державної підтримки бізнесу встановленою законом процедурою розгляду повідомлень про нову держану допомогу або просто проігнорували. Натомість, ймовірно, влада ризикнула не виконати закон про державну допомогу суб’єктам господарювання і підставити бізнес під ризики повернення обсягів отриманої державної допомоги протягом наступних десятих років. Саме протягом такого строку Антимонопольний комітет може вимагати від органів влади та від отримувачів податкових пільг і різного державного фінансування повернути їх обсяги до відповідних бюджетів.

Як показує досвід європейських країн, що нарівні з Україною долають пандемію, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, дотримуватися законів та виконувати міжнародні зобов’язання навіть у тяжкі часи і за надзвичайних ситуацій при бажанні можливо.