logo-image
The Antimonopoly Committee may force Ukrainian transport companies to return state aid
Author: Olena Gadomska
Source: Mind.ua, 1 February 2019

Вартість користування громадським транспортом в Україні – одна із найнижчих у світі. Але не тому, що інноваційні українські маршрутки їздять на порівняно дешевому повітрі, а тому що місцева влада доплачує перевізникам. Така державна турбота – звісно, добре, але від початку дії закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» до розміру «турботи» держава має підходити з розумом. І від серпня 2017 року в більшості випадків державні органи повинні погоджувати виплату компенсації для транспортних компаній з Антимонопольним комітетом. Що з цього виходить – проаналізувала Олена Гадомська, юрист юридичної фірми «Астерс».

 

Що відбувається? Піклування держави про громадян проявляється різними способами. Наприклад, наданням нам місця в громадському транспорті, навіть стоячи.

До речі, платимо за проїзд ми зазвичай менше, ніж це насправді коштує. Місцева влада компенсує перевізнику різницю між реальною вартістю проїзду громадським транспортом та тим, що ми платимо, а також безкоштовне перевезення пасажирів пільгових категорій і низку різних витрат, що пов'язані з громадським перевезенням.

Державі доводиться так сумлінно виплачувати компенсацію перевізникам через особливий статус цієї послуги. Мовою державної допомоги послуга з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування – це послуга загального економічного інтересу. Загальний інтерес послуги перевезення для населення в тому, що проїзд у маршрутці, тролейбусі, трамваї завжди має бути за доступною, тобто низькою ціною, а їхні зупинки – практично під будинком.

Низька ціна проїзду є невигідною для перевізників автобусними маршрутами загального користування без фінансування держави, бо інакше – одні збитки. От і доводиться державі стимулювати транспортні компанії, відшкодовуючи витрати за послуги з таким загальноекономічним статусом. 

 

Як АМКУ перевірить вартість послуги? Норми державної допомоги не діють на виплату державою відшкодування (компенсації) компаніям (зокрема й транспортним), що надають послуги загального економічного інтересу. Але тільки у випадку, якщо умови надання компенсації відповідають критеріям рішення європейського суду у справі Altmark Trans GmbH. Це така собі формула віднесення/не віднесення компенсації за послуги загального економічного інтересу до державної допомоги.

За цією формулою компенсація за громадські послуги з перевезення пасажирів не буде вважатися державною допомогою, якщо виконуються одночасно чотири умови:

  • Обов'язки транспортної компанії перевозити пасажирів встановлені договором чи законом.
  • Розрахунок розміру компенсації має бути заздалегідь встановлений, тобто повинна бути методика (параметри, формула) розрахунку.
  • Сам розмір компенсації повинен відповідати реальним витратам транспортної компанії та не перевищувати їх.
  • Транспортна компанія повинна бути обрана за конкурсом (щодо критеріїв відбору переможця за конкурсом є нюанси, але тут не про це). Але якщо конкурсу не було, є план «Б» – порахувати розмір компенсації, порівнюючи витрати подібних компаній.

Якщо хоча б одна з умов не виконується, то надання фінансування містить ознаки державної допомоги, а це означає, що державний орган має погодити виплату компенсації для транспортної компанії із Антимонопольним комітетом України.

 

А як це робиться ЄС?  Як показує практика ЄС, «хоча б одна умова» не виконується майже завжди. Тому Європейська комісія часто оцінює державну фінансову підтримку транспортним компаніям за правилами саме державної допомоги. Тобто оцінює, чи не спотворить таке фінансування здорову конкуренцію на ринку перевезень. 

Зазвичай Європейська комісія таку державну допомогу дозволяє.

 

Українські історії. В Україні практично всі проходять тест Альтмарка. Чи то так місцеві органи чітко вивчили критерії, чи то щось із оцінкою програм фінансування транспортних перевізників не так.

На сьогодні є один випадок, коли з Альтмарком у місцевої державної влади не склалося. І тому АМКУ вирішив заборонити Вінницькій міській раді компенсувати витрати транспортній компанії, що здійснювала автомобільні перевезення на автобусному маршруті загального користування у м. Вінниця. Разом їм доведеться якимось чином повертати до бюджету 13 млн євро незаконної державної допомоги або ж оскаржувати рішення у суді.

Рішення АМКУ про повернення фінансування за програмою державної допомоги – вже сумний прецедент, що може суттєво зменшити бюджет транспортної компанії і змусити пасажирів ходити пішки. І тепер лишається зробити з того всього висновки. Альтмарк має стати другом для місцевої влади та перевізників. Щоб було кому «передавати за проїзд».