2017 рік був багатим на події у всіх відношеннях. Людство стало ще на крок ближче до зірок завдяки завершенню розробки ракети Falcon Heavy, курс Bitcoin стрибав не гірше Сергія Бубки на олімпіаді, Росію звинувачують у втручанні у президентські вибори у США, а Мейвезер та Макгрегор обмінялися люб'язностями у одному з найбільш очікуваних боксерських поєдинків в історії. Продовжувати перелік можна довго, але, як міг здогадатися уважний читач, у цьому тексті ми коротко зупинимося на п’яти найбільших та найпомітніших антимонопольних справах останнього року. Що ж, почнемо:
1) Мега-злиття у агропромисловій сфері.
За різними оцінками, компанії Dow, DuPont, Syngenta, Monsanto, Bayer та BASF разом займали від 60 до 70 відсотків частки на світових ринках пестицидів та насіння, через що їх також неофіційно називали "великою шісткою". Дуже скоро ця назва зміниться на "велику четвірку" через злиття між компаніями Dow та DuPont, придбання компанією Bayer компанії Monsanto, та придбання компанією ChemChina (що також є не останнім гравцем на згаданих ринках) компанії Syngenta. Звісно, консолідація таких великих гравців не могла не викликати занепокоєння стосовно стану конкуренції, і усі ці угоди перебували під пильним наглядом антимонопольних регуляторів світу. Розглянемо трансакції більш детально:
1) Dow/DuPont. У вересні 2017 року було оголошено про завершення злиття між Dow та DuPont. Трансакцію було структуровано у вигляді злиття рівних компаній (тобто об’єднання акціонерів учасників у новому суб’єкті господарювання). Нова компанія називається DowDuPont і її вартість оцінюють у прибл. 130 млрд доларів США. Дозволи на здійснення трансакції були отримані у багатьох юрисдикціях (у тому числі в Україні), і у окремих випадках вони були обумовлені певними зобов’язаннями. Так, Європейська комісія зобов’язала компанію DuPont продати значну частину свого бізнесу у сфері пестицидів, а компанію Dow – частину свого бізнесу у сфері нафтохімічних продуктів. Схожі зобов’язання були накладені і антимонопольним регулятором США. Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл майже перед самим завершенням трансакції – у липні 2017 року – і не обумовлював його додатковими умовами/зобов’язаннями.
2) ChemChina/Syngenta. Також у 2017 році було завершено придбання китайською державною компанією ChemChina швейцарського виробника насіння та агрохімічної продукції Syngenta. Вартість угоди оцінюється у прибл. 43 млрд доларів США і наразі вона є найбільшим в історії закордонним придбанням, здійсненим китайськими компаніями. Як і у випадку з Dow/DuPont, багато антимонопольних органів висловили занепокоєння щодо наслідків трансакції і обумовили її здійснення зобов’язаннями. Наприклад, Європейська комісія зобов’язала відчужити значну частину бізнесу пестицидів компанії ChemChina, а також окремі продукти Syngenta. АМКУ також розпочав дослідження можливих негативних наслідків, але у результаті надав дозвіл без додаткових зобов’язань.
3) Bayer/Monsanto. Найскладніша та, потенційно, найбільш проблематична угода з трьох. Її вартість складає прибл. 62.5 млрд доларів США. Після здійснення, яке заплановане на цей рік, утвориться компанія, що контролюватиме приблизно чверть світового ринку пестицидів та насіння. Трансакція активно обговорювалася у ЗМІ і багато організацій та гравців на ринку виступили проти її завершення. Тому ця угода заслужила на особливу увагу з боку антимонопольних органів. Свій дозвіл у березні 2018 року надала Європейська комісія, яка зобов’язала сторін відчужити окремі частини свого бізнесу на суму у більш ніж 7 млрд доларів США. Також у серпні 2017 року дозвіл на трансакцію був наданий АМКУ, який обумовив його певними поведінковими зобов’язаннями (не створювати перешкод для доступу нових гравців на ринки, та не усувати існуючих).
2) Рекордний штраф Європейської комісії у справі проти Google
Як часто ви заходите на другу сторінку пошуку Google? Чи знаєте ви про існування третьої? Якщо так, то ви колись намагалися знайти щось надзвичайно рідкісне на просторах Інтернету. А все тому, що алгоритми роботи цієї пошукової системи наразі настільки розвинуті, що у 95% випадків ви знаходите потрібну інформацію на початку пошуку (ну добре, іноді все ж доводиться прокрутити сторінку вниз). Звісно, такий потужний пошуковий інструмент дозволяє маніпулювати інформацією, яку бачать користувачі, чим і скористався Google. Але про все по порядку.
У 2004 році компанія Google запустила в Європі сервіс порівняння цін, який зараз відомий як Google Shopping. У той час на ринку діяло багато потужних конкурентів, через що Google Shopping довгий час не користувався популярністю.
З 2008 року Google почала впроваджувати нову стратегію просування свого сервісу порівняння цін. Компанія розробила нові критерії відображення інформації у своєму пошуку, згідно з якими сайти конкурентів в середньому потрапляли на 4 сторінку або навіть нижче. У той же час, сервіс Google Shopping не підпадав під такі критерії і у більшості випадків відображався на самому початку. Враховуючи домінуючу позицію Google на ринку Інтернет-пошуку (більше 90% у більшості європейських країн), такі маніпуляції призвели до суттєвого падіння трафіку, а отже і зниження прибутку, сайтів конкурентів, в той час як трафік сервісу Google збільшився в десятки разів.
Після тривалого розслідування Європейська комісія визнала Інтернет-гіганта винним у зловживанні своїм монопольним становищем на ринку інтернет-пошуку і наклала штраф у розмірі 2,42 млрд євро. Наразі це найбільший штраф в історії ЄС за порушення антимонопольного законодавства. Також регулятор зобов’язав Google припинити порушення і застосовувати однакові алгоритми відображення як своїх сайтів, так і сайтів конкурентів. Зараз триває оскарження рішення у судових інстанціях.
3) Рішення АМКУ стосовно фармринку
У листопаді 2017 року АМКУ оштрафував фармакоманію ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" та двох найбільших українських дистриб’юторів лікарських засобів – ТОВ "БаДМ" та ТОВ "Оптіма-Фарм, Лтд" – на загальну суму у прибл. 140 млн. грн.
За даними АМКУ, у своїх договорах купівлі-продажу ці компанії запровадили специфічні умови продажів та надання знижок, що стимулювали дистрибуцію саме лікарських засобів, що вже давно втратили патентний захист та мають багато замінників (генеричні препарати), зокрема, за рахунок продажу лікарських засобів, що не мають або мають обмежену кількість замінників. На думку АМКУ, такі умови обмежували можливість виходу на ринок нових дешевших генеричних препаратів, а також сприяли завищенню цін на державних закупівлях.
Звинувачувані компанії не погодилися з висновками АМКУ і наразі триває оскарження цього рішення у судах. Зокрема, ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" зазначило, що АМКУ проігнорував контраргументи, пояснення та економічну аналітику, підготовлену експертами компанії, і не здійснив належного дослідження усіх обставин справи. У результаті, рішення АМКУ фактично забороняє багато практик, які до цього часу вважалися законними.
На черзі тривалий розгляд справи у судових інстанціях, а отже згодом ми ще повернемося до цієї теми.
4) Штраф Європейської комісії у справі проти Qualcomm
Компанія Qualcomm є найбільшим у світі виробником чипсетів стільникового зв'язку для мобільних пристроїв, які дозволяють передавати інформацію за стандартом 4G (LTE). Одним із основних споживачів таких чипсетів є компанія Apple, яка використовує їх у своїх смартфонах iPhone та планшетах iPad.
У 2011 році компанія Qualcomm уклала договір із компанією Apple, згідно з яким вона зобов’язувалася виплачувати значні суми грошових коштів компанії Apple за умови, що остання використовуватиме у своїх пристроях лише чипсети Qualcomm.
Цей договір передбачав припинення виплат з боку Qualcomm, якщо Apple випустить продукт на чипсеті конкуруючого виробника. Також умови договору зобов’язували Apple повернути компанії Qualcomm велику частину попередніх виплат, якщо вона вирішить змінити постачальника відповідної продукції. Таким чином, конкуренти Qualcomm, незалежно від якості їхньої продукції, не мали можливості конкурувати з нею за такого важливого споживача як Apple.
Європейська комісія визнала дії компанії Qualcomm зловживанням монопольним становищем на ринку чипсетів і оштрафувала компанію на 997 млн. євро. Рішення наразі оспорюється у судових інстанціях.
5) Результати оскарження рішень АМКУ у праві про рітейл
У 2015 році АМКУ завершив розгляд гучної справи на ринку роздрібної торгівлі – картельної змови найбільших торгівельних мереж (серед яких Auchan, BILLA, Велика Кишеня, METRO, Novus, Сільпо, Фора, Фуршет, ЕКО маркет), яка, на думку АМКУ, призвела до збільшення цін на продукти харчування у 2010-2011 рр. За інформацією комітету, відповідачі координували свою поведінку через компанію AC Nielsen, яка, шляхом надання маркетингових послуг, дозволяла торговим мережам узгоджувати вартість товару та політику відносин із постачальниками.
Сукупний розмір накладеного штрафу склав прибл. 203 млн. грн. Також АМКУ зобов’язав компанію AC Nielsen припинити надання маркетингових послуг, які, на його думку, сприяли координації. Фактично, рішення забороняло AC Nielsen здійснювати основний вид своєї господарської діяльності і ставило під сумнів подальше існування компанії.
Торгівельні мережі та компанія AC Nielsen погодилися із рішенням АМКУ і оскаржили його до суду.
У березні 2017 року, майже через півтора роки судів, Вищий господарський суд України (ВГСУ) став на бік AC Nielsen підтвердивши, що компанія не мала відношення до гіпотетичного картелю. Враховуючи, що на маркетингових дослідженнях AC Nielsen будувалася значна частина обвинувачень АМКУ про існування змови, таке рішення ВГСУ мало вирішальний вплив на розгляд судами інших спорів у цій справі. Так, наразі ВГСУ також скасував рішення АМКУ щодо окремих торговельних мереж (зокрема, METRO).
Плани на 2018
У 2018 році нас чекає на менша кількість гучних антимонопольних справ. Зокрема, Європейська комісія завершує розслідування ще однієї справи проти Google, яка стосується нав'язування своїх програм та сервісів через мобільну операційну систему Android. Також АМКУ завершує свої розслідування проти інших учасників фармринку і розслідування на ринку газу. І, звісно ж, відбудуться не менш масштабні злиття, серед яких придбання компанією Disney компанії Fox за майже 52 млрд доларів США. Що ж, отже я можу не хвилюватися, що мені не вистачить матеріалу на ще одну схожу статтю через рік.
