logo-image
Telecommunications legal framework in the EC
Author: Oleh Furmanchuk
Source: Pravovyi Tyzhden. - 2009. - No.50 - p.12
Download

You can read the article below in the language of the original.

Правове регулювання телекомунікацій в ЄС

Сучасне законодавство Європейського Союзу у сфері телекомунікацію є наслідком тривалого процесу, спрямованого на лібералізацію регулювання в галузі зв'язкута створення спільного ринку. Цей процес розпочався у 80-х роках минулого століття і триває дотепер. Становлення правового регулювання телекомунікацій в ЄС є корисним прикладом для держав, які бажають досягти стану економічної конкуренції на ринку зв'язку

Історія розвитку телекомунікацій

Договір про Європейські Співтовариства не згадує про телекомунікації, за винятком ст. 154, де йдеться про те, що Співтовариства сприятимуть створенню та розвитку транс'­європейських мереж у транспортній, телекомунікаційній та енергетичній інфраструктурах. До початку 80-х років мину­лого століття ЄС взагалі не вважав телекомунікації пріори­тетним напрямом розвитку, а суб'єкти господарювання, які надавали відповідні послуги, підпадали під категорію підприємств, що мали спеціальні або виключні права в ро­зумінні ст. 86 Договору про Європейські Співтовариства.

Ситуація змінилася після справи British Telecommunica­tions, яку розглянув Суд Європейських Співтовариств. У цій справі Суд став на бік Комісії ЄС і підтвердив, що дія євро­пейського конкурентного права (і відповідних статей Дого­вору про Європейські Співтовариства) розповсюджується на телекомунікаційний сектор. Таким чином, недоторкан­ність національних операторів зв'язку була порушена, що стало поштовхом до подальшої правотворчості у цій сфері.

Деякі європейські дослідники виокремлюють чотири ета­пи розвитку телекомунікацій у ЄС. Перший етап (1987­1996) розпочався з публікації так званої Зеленої книги - до­кумента про політику в галузі, що розповсюджується між зацікавленими особами, яких запрошують для консуль­тацій. Метою Зеленої книги є вироблення спільної політики перед виданням Білої книги, яка є офіційним документом, що відображає результат консультацій. На цьому етапі були опубліковані також Огляд ситуації у сфері телеко­мунікаційних послуг (1992), друга Зелена книга (1994) і чис­ленні директиви: про конкуренцію на ринках телеко­мунікаційного обладнання (1988), телекомунікаційних пос­луг (1990) тощо. Другий етап (1996-1997) вважається пе­рехідним. А на третьому етапі (1998-2000) на рівні ЄС була запроваджена перша організаційно-правова модель, яка пе­редбачала лібералізований сектор телекомунікацій.

У той період був прийнятий знаковий Регламент Євро­пейського Парламенту і Ради від 18 грудня 2000 р. про роздільний доступ до місцевих ліній зв'язку. Регламент по­ширювався на з'єднання між місцевими телефонними станціями та точками приєднання у приміщеннях або­нентів. Комісія ЄС визнала, що новим операторам зв'язку було б економічно невигідно дублювати наявну кабельну інфраструктуру. Відтак, відповідні оператори були зо­бов'язані надавати доступ до такої інфраструктури на про­зорих, справедливих та недискримінаційних умовах, а національні регуляторні органи повинні були забезпечити економічно обґрунтовану плату за надання такого доступу для конкурентів. У травні поточного року Регламент було скасовано у зв'язку з досягненням відповідного рівня націо­нального правового регулювання у державах - членах ЄС.

У 2002 р. був прийнятий новий пакет директив щодо електронних комунікацій, який складає основу сучасного регулювання цього сектора в ЄС і започатковує четвертий етап розвитку телекомунікацій.

Подальша реформа телекомунікацій

Сучасна система правового регулювання телекомунікацій в ЄС була сформована у 2002 р. і виконує свою функцію до­тепер. Проте ця система не відповідає викликам глобально­го інформаційного суспільства. Тому 13 листопада 2007 р. Комісія ЄС затвердила пропозиції щодо реформування те­лекомунікаційного сектора ЄС, зазначивши, що «набуття чинності новими регуляторними актами залежатиме від швидкості законодавчого процесу, але Комісія висловлює надію, що відповідні акти діятимуть з 2010 р.». Згідно з да­ними, розміщеними на інформаційному порталі Комісії ЄС, реформа відбуватиметься в чотирьох напрямках.

Сприяння розвитку конкуренції. Реформа дозволить національним регуляторним органам запровадити в разі потреби функціональний розподіл. Це означає, що опера­торам доведеться структурно роз'єднати підрозділи, які об­слуговують інфраструктуру, і підрозділи, які безпосередньо надають послуги. Такий розподіл забезпечить прозорість доступу до інфраструктури для конкуруючих операторів. Також реформа надасть Комісії ЄС повноваження нагляду за тим, які засоби правового захисту пропонують націо­нальні регуляторні органи, що в перспективі дозволить на­близити ці засоби до єдиного стандарту.

Удосконаленнярегулювання сектора. Комісія ЄС пропо­нує скасувати режим попереднього регулювання для 11 з 18 ринків, що пов'язані з телекомунікаціями, у тому числі для роздрібного та оптового. Регулювання на роздрібному рин­ку не є необхідним за умови ефективного регулювання на оптовому ринку телекомунікаційних послуг, що дозволяє новим суб'єктам господарювання домовитись про одер­жання доступу на прийнятних умовах. У свою чергу, по­треба в регулюванні оптового ринку зникає, коли є достат­ній рівень конкуренції.

Зміцнення внутрішнього ринку. Телекомунікаційний сектор в Європі все ще фрагментований через відмінності регулювання в державах - членах ЄС. Непослідовність у ре­гулюванні, спричинена різною інтерпретацію та різним зас­тосуванням загальноєвропейських правил, є головною при­чиною повільного розвитку загальноєвропейського телеко­мунікаційного ринку. І хоча відмінності національних ринків пояснюються об'єктивними чинниками, Комісія ЄС вважає, що можна досягти відповідної координації.

Покращення захисту споживачів. Комісія ЄС пропонує розширити спектр прав споживачів, які користуються теле­комунікаційними послугами. Серед її пропозицій можна виокремити такі: публікування інформації про ціни; полег­шення передачі клієнтів від одного сервіс-провайдера до іншого; полегшення доступу до телекомунікаційних послуг для людей з обмеженими фізичними можливостями; обов'язок операторів інформувати своїх клієнтів у разі існу­вання ризику розкриття персональних даних клієнтів; бо­ротьба зі спамом, шпигунськими програмами тощо.

Таким чином, з 2010 р. ЄС керуватиметься новими прави­лами у телекомунікаційному секторі. Водночас при по­дальшій гармонізації українського телекомунікаційного за­конодавства з європейським національний законодавець матиме три зразки системи регулювання: 90-х років XX століття, початку та 10-х років XXI століття. У такій ситуації доцільно оцінити стан національного ринку телекомуні-кацій і порівняти його з ринком ЄС трьох періодів щоб обрати оптимальну систему регулювання.

This site uses cookies to offer you better browsing experience.
READ MORE
Toggle high contrast
Toggle normal contrast
Toggle big fonts
Toggle normal fonts