logo-image
Special Investigations. Possible abuses by local manufacturers
Author: Yaroslav Petrov
Source: Yurydychna Gazeta. - 2011. - No.15. - p. 21
Download

You can read the article below in the language of the original.

Cпеціальні розслідування

Можливі зловживання зі сторони національних товаровиробників

Останнім часом все більше юристів в Україні поділяють думку про те, що національні товаровиробники для покращення своєї позиції на внутрішньому ринку зловживають інструментами захисту від дій імпортерів, які заподіюють шкоду національним виробникам, передбачених законодавством України та СОТ, обираючи цей шлях як більш ефективний засіб, замість покращення власного виробництва та залучення інвестицій.

Частина проблем висвітлених в цій статті вже обговорювались на шпальтах юридичних видань (наприклад, у публікаціях колег з ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»: «Спеціальні розслідування в Україні після вступу до СОТ: нові-старі підходи?», А.Махінова, Д.Кулик, доступна на: http://news.ligazakon.ua/ news/2010/7/27/28088.htm, «Работа над ошибками, или Почему последние специальные расследования прекращались без применения специальных мер», А.Махинова, Д.Кулик, «Юрист и Закон», 09.02.2011 – 15.02.2011 р., № 07).

Автор поділяє думку колег та наводить додаткові проблемні аспекти у рамках цієї статті. Певна статистична інформація та інформація щодо деяких спеціальних розслідувань, згаданих в рамках цієї статті, підготовлена за допомогою вищезгаданих статей.

Необхідно нагадати, що існує три основні види заходів щодо захисту від збільшення імпорту, а саме: антидемпінгові, антисубсидіарні та спеціальні (захисні – згідно із законодавством СОТ) заходи. Процедура застосування вищезазначених заходів регламентується Законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» № 330-XIV, «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» № 332-XIV та «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» № 331-XIV.

Антидемпінгові та антисубсидіарні заходи використовуються як засіб боротьби з «недобросовісним» імпортом, тобто коли застосовується демпінг та субсидії для завоювання певних іноземних ринків. Спеціальні (захисні) заходи застосовуються у випадку зростання імпорту, який відбувається в результаті «чесних» ринкових відносин. За законодавством СОТ захисні заходи можуть бути застосовані як екстрений та тимчасовий засіб, тобто в дуже обмежених випадках. Це підтверджується статистикою СОТ: протягом 1995-2010 років в країнах-членах СОТ було ініційовано 216 розслідувань щодо застосування захисних заходів (джерело: http://www.wto.org/english/tratop_e/safeg_e/safeg_stattab1_e.pdf), у результаті яких було застосовано захисні заходи у 101 справі (джерело: http://www.wto.org/english/tratop_e/safeg_e/safeg_stattab4_e.pdf). У порівнянні із захисними заходами, антидемпінгові заходи застосовується набагато частіше. Так, протягом аналогічного періоду часу в країнах-членах СОТ було ініційовано 3752 антидемпінгових розслідування (джерело: http://www.wto.org/english/tratop_e/adp_e/ad_init_rep_member_e.pdf), у 2433 випадках антидемпінгові заходи були застосовані (джерело: http://www.wto.org/english/tratop_e/adp_e/ad_meas_rep_member_e.pdf).

На підставі вищезазначеної статистики СОТ можна припустити, що в Україні кількість розслідувань щодо застосування антидемпінгових заходів має перевищувати кількість розслідувань щодо застосування спеціальних розслідувань в декілька разів, роблячи презумпцію, що національні виробники мали застосовувати спеціальні заходи у виключних та екстраординарних випадках. Але статистика демонструє іншу ситуацію: протягом 1999 – березня 2011 рр. в Україні було ініційовано 28 антидемпінгових та 34 спеціальних розслідування. Пояснити цю статистику можна тим, що, з точки зору національних виробників, доказати шкоду у рамках спеціальних розслідувань набагато простіше, ніж в антидемпінгових та антисубсидіарних розслідуваннях, де необхідно проводити складні розрахунки демпінгової маржі або розміру нелегітимної субсидії. У рамках спеціальних заходів необхідно показати вагоме зростання імпорту та надати докази того, що це спричинило шкоду національному товаровиробнику. Також спеціальні заходи можуть мати більш широке територіальне покриття, ніж антидемпінгові та антисубсидіарні заходи. Необхідно відзначити, що після вступу України до СОТ застосування спеціальних заходів має зменшитись, тому що законодавство СОТ вимагає, щоб захисні заходи застосовувались як екстрений та тимчасовий засіб захисту національного виробника.

Цю тенденцію вже можна спостерігати: наприкінці 2010 року були припинені без застосування спеціальних заходів спеціальні розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом трьох поживних елементів: азоту, фосфору, калію з вмістом азоту більше як 10% незалежно від країни походження та експорту (далі – спеціальне розслідування щодо мінеральних добрив) та щодо імпорту в Україну феросплавів незалежно від країни походження та експорту (далі – спеціальне розслідування щодо феросплавів). Будемо сподіватись, що з часом українська статистика щодо використання спеціальних заходів буде відповідати статистиці СОТ.

Окрім наведених зловживань щодо типів розслідувань, можна спостерігати, що національні товаровиробники припускаються й інших зловживань. Наприклад, щодо доказування значного зростання імпорту, періоду розслідування та інших аспектів. Для застосування спеціальних заходів необхідно доказати, що зростання імпорту було значне, зважаючи, що ні законодавство України, ні законодавство СОТ чітко не визначають, що має розумітись під значним зростанням імпорту. Практика показує, що національні товаровиробники зловживають цим та ініціюють спеціальне розслідування, коли обсяги зростання імпорту не можуть вважатись значними за практикою СОТ.

Наприклад, у спеціальному розслідуванні щодо імпорту в Україну холодильного та морозильного обладнання згідно з товарною позицією УКТЗЕД 8418 (далі – спеціальне розслідування щодо холодильників) група компаній «Норд» заявила, що зростання обсягів імпорту складало 129% в абсолютних показниках, а у спеціальному розслідуванні щодо мінеральних добрив Союз хіміків України стверджував, що зростання імпорту складало 12,5% в абсолютних показниках.

Необхідно зазначити, що останнім часом національні товаровиробники ініціюють спеціальні розслідування стосовно дуже обмежених періодів. Практика СОТ вказує, що період розслідування має складати 3-5 років. Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» встановлює, що період розслідування, як правило, складає від 1 до 3 років. З огляду на те, що національне законодавство дозволяє використовувати період не менше 1 року як період розслідування національні товаровиробники зловживають цим. Цю тенденцію можна чітко прослідкувати у спеціальних розслідуваннях щодо холодильників, мінеральних добрив та феросплавів, де період розслідування не перевищував 1 рік. Хоча у спеціальному розслідуванні щодо холодильників під час слухань та у наступних коментарях заявник спробував розширити термін розслідування на 1,5 роки, тобто на 1 півріччя 2010 р., яке не було предметом скарги заявника. Зацікавлені особи звернулись із запитами до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо правомірності цих дій. У будь-якому випадку період розслідування в 1 рік є дуже не репрезентативним і не дає можливості зробити висновок чи відбулось істотне зростання імпорту.

Поширеною практикою є ситуації, коли національні товаровиробники, починаючи спеціальні розслідування, не роблять детального аналізу щодо об’єкта розслідування. Так, наприклад, група компаній «Норд» розпочала спеціальне розслідування щодо холодильників не стосовно конкретних типів, моделей холодильної та морозильної техніки, а ініціювала розслідування за товарною позицією УКТЗЕД 8418. Це призвело до того, що об'єктом розслідування стали певні типи, моделі холодильної та морозильної техніки, яка взагалі не виробляється ініціатором розслідування. Наприклад, холодильники side-by-side, холодильники з технологією bio-fresh та ін. У результаті таких зловживань можуть постраждати українські споживачі, які у випадку застосування спеціальних заходів будуть вимушені купувати холодильну та морозильну техніку, в тому числі

аналоги якої не виробляються в Україні, по завищеним цінам. Існує інший приклад, який показує, що зловживання заявників щодо обрання об'єкта розслідування може привести до негативних наслідків щодо українських споживачів. Так, у 2007 році ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та ЗАТ «Інтерпайп Нікопольський завод безшовних труб «Ніко Т'юб» ініціювали проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну труб сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних незалежно від країни походження та експорту. Заявник стверджував, що протягом періоду розслідування 2004 – 2006 рр. імпорт в Україну труб сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних незалежно від країни походження та експорту зростав, і це зростання відбувалось на таких умовах і в таких обсягах, що заподіювало шкоду національному товаровиробникові. Об'єкт розслідування стосувався всіх товарів, які належать до товарної позиції УКТЗЕД за кодом 7304 29 11 00, а саме – труби зі сталі безшовні обсадні та насосно-компресорні із зовнішнім діаметром не більш як 406,4 мм. За результатами розслідування були застосовані спеціальні заходи на 3 роки у вигляді квоти, розмір якої протягом 1 року мав складати 14 504 тони, а на наступні 2 роки розмір квоти мав збільшитися на 5 та 10% відповідно. Негативні наслідки застосування спеціальних заходів значною мірою могли торкнутися однієї великої міжнародної нафтогазової компанії, яка у 2009 році планувала почати буріння декількох газових глибоких свердловин високого тиску.

Буріння подібних свердловин вимагає використання труб з певними чітко визначеними характеристиками типу сталі, розмірів труб, типу з'єднань. Необхідно відмітити, що труби із зазначеними характеристиками належать до товарної позиції УКТЗЕД за кодом 7304 29 11 00. У результаті введення спеціальних заходів ця міжнародна нафтогазова компанія для буріння свердловин мала купувати труби у національного товаровиробника, або отримувати ліцензію для імпорту труб у відповідності до квоти. Як згодом стало відомо, національний товаровиробник не виробляв труби з характеристиками, необхідними для буріння, а тільки збирався налагодити їх виробництво і знаходився у процесі отриманні необхідної сертифікації згідно з міжнародними стандартами. У результаті міжнародна компанія не могла купувати необхідні труби у національного виробника.

Альтернативою було отримання ліцензії на ввезення труб у рамках квоти. Компанія також не змогла цього зробити, тому що квота була використана іншими імпортерами. Для виправлення цієї ситуації ця міжнародна нафтогазова компанія була вимушена ініціювати тимчасове вилучення певного типу труб зі списку товарів, на які розповсюджується квота до моменту отримання вітчизняними виробниками відповідної сертифікації згідно з міжнародними стандартами. Вищезазначений приклад чітко показує, що подібні зловживання можуть призводити до певних складнощів у діяльності іноземних інвесторів, навіть ставити під загрозу проекти з багатомільйонними інвестиціями.

Практика зловживань, яка спостерігається останнім часом зі сторони національних товаровиробників під час спеціальних розслідувань, має бути проаналізована Міністерством економічного розвитку і торгівлі та необхідні превентивні заходи мають бути застосовані, тому що це може призвести, що у майбутньому буде ініційовано все більше і більше необґрунтованих (frivolous) розслідувань щодо захисту від імпорту, результати яких швидше за все будуть суперечити інтересам українських споживачів, які будуть обмежені у можливості купувати товари більш високої якості за прийнятними цінами.

Стаття публікується в оновленій редакції у зв'язку з технічними проблемами, які виникли під час підготовки випуску «Юридичної газети» від 5 квітня 2011 року № 14.

This site uses cookies to offer you better browsing experience.
READ MORE
Toggle high contrast
Toggle normal contrast
Toggle big fonts
Toggle normal fonts