За оцінкою Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU), Україна посідає 79 місце у світі за розвитком інформаційно-комунікаційної сфери (ICT Development Index). Порівняно із 2016 — погіршення на одну позицію. «Заспокоює» те, що серед країн CIS Україна займає не останню сходинку. Гірше, ніж в Україні, стан розвитку ICT (Information and communications technology) в Узбекистані та Киргизстані. Найкраща позиція серед країн CIS у Білорусі, яка посідає 32 місце в світовому рейтингу. Спробуємо оцінити основні нормативні драйвери ICT сфери в Україні.
Індустрія телекомунікацій в Україні є важливою складовою ICT. На початку 2017 року прийнято закон про. доступ до інфраструктури. Закон мав стати основою для розвитку телеком-інфраструктури, зокрема, встановити прозорий порядок її використання. Разом з тим закон передбачає прийняття органами влади підзаконних актів – правил доступу до об’єктів інфраструктури, методик визначення плати. І, наразі, більшість з таких актів досі ще не прийнято, а отже, очікуваного прориву щодо ефективного використання інфраструктури не відбулось.
У 2017 році Україна залишалась єдиною у Європі, де відсутній 4G (LTE) мобільний зв’язок. Отже, однією із важливих подій 2017 року є проведення тендеру на радіочастоти (РЧР), що можуть використовуватися LTE-технологіями.
Були здійснені організаційні та нормативні заходи — вивільнений певний спектр від іншого використання, здійснено перерозподіл між операторами РЧР. Хоча тендер ще не закінчено, зазначимо, що підготовча робота з юридичної точки зору, була здійснена якісно. Наразі, після проведення ІІ етапу тендеру ми окремо надамо більш широкий аналіз цієї події.
Прийняття санкцій відносно пошукової системи та соцмереж було безпрецедентним для України, та таким, що серед інших ініціатив, не вписується в правовий ландшафт ЄС. Серед санкцій передбачено припинення надання телеком-послуг і використання телеком-мереж загального користування; заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів. Згодом, НКРЗІ попередило телеком-провайдерів щодо адміністративної відповідальності за статтями 145, 148-2 К України про адміністративні правопорушення.
У жовтні 2017 року прийнято Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», що набирає чинності 9 травня 2018 року. Після масованих кібератак на підприємства, державні органи, стало очевидним, що Україна не готова до кіберзагроз. При поглиблені суспільних відносин, діяльності держави, бізнесу у кіберпростір, цей закон є важливим та покликаний вирішити хоча б частину існуючих проблем. Але є і інший бік медалі. Бізнесу, незалежно від форми власності, слід звернути увагу на віднесення до об’єктів критичної інфраструктури. Такими об’єктами можуть бути: підприємства в енергетиці, хімічній промисловості, транспорті, інформаційно-комунікаційних системах, телекомунікаціях, у банківському та фінансовому секторах, що надають послуги життєзабезпечення, а також комунальні, аварійні, рятувальні служби або служба екстреної допомоги, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, або навіть є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв. Відповідно, законом також передбачено прийняття інших нормативних актів, зокрема, щодо вимог проведення аудиту інформаційної безпеки.
Закон України «Про електронні довірчі послуги»чинності 7 листопада 2018 року. Серед новацій можна відзначити: спрощення процедури набуття статусу «надавача електронних довірчих послуг» (надавачем послуг може стати майже будь-яка юридична особа, наприклад, банківська установа (розвиток Bank ID), телеком-оператор (впровадження Mobile ID) тощо; впровадження регламентації послуги реєстрованої електронної доставки. Тепер документи в електронній формі можуть передаватися між учасниками цивільних відносин зі збереженням юридичної сили і доказовості у суді; взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Закон безумовно є корисним для впровадження цифрових сервісів в Україні.
Знаковим також є схвалення урядом Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. Документом визначаються головні цілі та напрями цифрового розвитку, принципи цифровізації. Цікаво, що однією із цілей є досягнення у 2020 році 50-го місця у вищезгаданому рейтингу ICT Development Index.
Серед іншого, можна окреслити фокус держави на окремі напрями цифрового розвитку. Наприклад, одним із них (знову) є подолання «цифрового розриву» за рахунок розвитку цифрових інфраструктур. Втім, без створення передумов, в т.ч. і тих, що передбачені згаданим вище Законом «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», реалізація Концепції є неможливою.
