logo-image
About new rules of joint activity in subsoil use
Author: Tamara Lukanina
Source: Pravovyi Tyzhden. – 2011. – №36-37. – p.4
Download

You can read the article below in the language of the original.

Про нові умови спільної діяльності в галузі надрокористування

Зміни до законодавства про спільну діяльність, ухвалені парламентом цього року, запровадили нові умови ведення спільної діяльності за договором, стороною якого є державне підприємство, установа, організація, а також господарське товариство, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50% (далі - підприємства, що контролюються державою, або підприємства державного сектора економіки)

Оскільки залучення інвестицій для пошуку, розвідки та видобування корисних копалин, у тому числі стратегічного значення, традиційно відбувається із застосуванням договору про спільну діяльність за участю підприємств державного сектора економіки, нові вимоги законодавства, безумовно, поширюються також на спільну діяльність у галузі надрокористування, де застосування відповідного договору і до цього часу було обтяжене багатьма ризиками, у тому числі пов'язаними з невизнанням державними органами прав спільної власності інвестора на видобуті корисні копалини.

Аналіз зазначених змін вказує на те, що новий закон не тільки не виключив зазначених ризиків, але й взагалі не був спрямований на створення сприятливих умов для інвестування на засадах спільної діяльності з підприємствами державного сектора економіки, адже завдяки цьому документу державні підприємства та підприємства, що контролюються державою, фактично позбавлені можливості залучати інвесторів та укладати з ними договори про спільну діяльність.

Так, Законом повністю заборонені майнові внески в спільну діяльність державних юридичних осіб, що не підлягають приватизації. Законом від 07.07.1999 г. № 847 затверджено Перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, який, зокрема, містить НАК «Нафтогаз України» та ДВП «Чорноморнафто- газ». Отже, можливість укладання договорів про спільну діяльність із такими підприємствами законом не припускається, оскільки вони позбавлені права вносити будь-який майновий внесок (у тому числі майнові права) у спільну діяльність.

Законом також істотно посилено державний контроль за договорами про спільну діяльність за участю підприємств держаного сектора економіки та збільшено вплив уряду на регулювання відносин спільної діяльності, а саме:

• передбачено, що Кабінет міністрів України встановлює порядок укладення договорів про спільну діяльність за участю підприємств державного сектора економіки;

• передбачено, що КМУ затверджує Типовий договір про спільну діяльність. Це означає, що після затвердження такого типового договору сторони не матимуть права відступати від його положень і самостійно (вільно) визначати умови договору про спільну діяльність;

• запроваджена необхідність проведення аукціонів із залучення інвесторів державними підприємствами та організаціями в порядку, встановленому КМУ, що робить можливим укладення договорів про спільну діяльність як однієї з форм здійснення іноземних інвестицій тільки після проведення зазначеного аукціону.

На додаток до зазначених обтяжень збережені повноваження міністерств і відомств, а також Фонду держмайна на погодження договорів про спільну діяльність за участю державних підприємств, що належать до сфери їхнього управління, а також господарських товариств, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 50%.

Законом також передбачена необхідність незалежної оцінки вартості майна, що вноситься в спільну діяльність за участю підприємств державного сектора економіки, а також встановлені обов'язкові вимоги до розміру частки підприємств державного сектора економіки в договорі про спільну діяльність, яка завжди має бути більше 50%. Таким чином, незалежно від розміру внеску інвестора розмір його частки у спільній діяльності за договором не може бути більше 49%.

Зазначені законодавчі зміни, безумовно, ускладнять розвиток спільної діяльності підприємств державного сектора економіки та застосування ними договорів спільної інвестиційної діяльності, створять несприятливі та нерівні умови для участі інвесторів недержавного сектора економіки у спільній діяльності.

Водночас Верховна Рада України Законом від 17.06.2011 р. внесла дуже важливі та очікувані інвесторами зміни до Закону «Про угоди про розподіл продукції», які відновили гарантії держави щодо незастосування подальших змін у законодавстві, чим суттєво збільшили інвестиційну привабливість діяльності в галузі надокористування на умовах угод про розподіл продукції

This site uses cookies to offer you better browsing experience.
READ MORE
Toggle high contrast
Toggle normal contrast
Toggle big fonts
Toggle normal fonts