Публікації | Asters

"У послужному списку команди –
юридичний супровід найзначніших транзакцій"
PLC Which Lawyer?

Публікації

21 червня 2013

Боротьба з рейдерством: дорожня карта


Автор: Олексій Дідковський
Джерело: Дзеркало тижня. – 2013. – №22-23. – 22 червня. – с.7

В Україні відсутня офіційна статистика злочинів, пов'язаних з рейдерством. За неофіційними ж даними, в країні діє чимало професійних рейдерських угруповань. Як із ними боротися? Якою може бути роль у цьому процесі урядової антирейдерської комісії, діяльність якої було нещодавно відновлено?

Для координації боротьби органів держвлади з рейдерством ще у 2007 р. було створено Міжвідомчу комісію з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Оцінка ефективності роботи комісії у минулому викликає багато полеміки, особливо з огляду на гостроту проблеми рейдерства в українському сьогоденні. Водночас відповідальність за поширення рейдерства в Україні не можна повністю покладати на цю комісію, оскільки в Україні створена та функціонує розгалужена система правоохоронних органів: прокуратура, СБУ, органи внутрішніх справ, які наділені всіма необхідними повноваженнями для боротьби з організованою злочинністю, у тому числі з таким явищем, як рейдерство.

Однією з основних причин низької ефективності боротьби і протидії рейдерству є корупція в правоохоронних і судових органах, яка досить часто проявляється у сприянні ними поглинанню чи захопленню підприємств та подальшому прикритті незаконної діяльності. Зокрема, у результаті винесення судами неправосудних рішень, проведення слідчими органами незаконних обшуків та вилучення статутних і фінансових документів для перешкоджання або припинення діяльності підприємств, кримінального переслідування та арешту їх керівників, а іноді і відвертого ігнорування повідомлень про рейдерське захоплення. Отже, постійне вдосконалення антикорупційного законодавства та впровадження дієвих заходів для його реалізації є чи не однією з основних передумов для викорінення рейдерства.

Наразі уряд оголосив про намір активізувати боротьбу з рейдерством. Зокрема, шляхом підвищення рівня залучення до боротьби з цим явищем Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Так, нещодавно було прийнято рішення включити до її складу міністрів, а не їх заступників, як це було раніше, а також керівників усіх правоохоронних органів.

Вбачається, що підвищення статусу комісії з тимчасового дорадчого органу Кабміну до координаційного органу з питань боротьби з рейдерством створило б сприятливіші передумови для централізованої координації нею заходів із протидії цьому явищу та запобігання випадкам протиправного захоплення підприємств. Також ефективна організація роботи антирейдерської комісії з тим, щоб забезпечити взаємодію державних органів задля своєчасного реагування на рейдерські захоплення, безумовно, зробила б вагомий внесок у боротьбу з рейдерством. Проте, як видається, незалежно від вибраного формату діяльності, подібні органи не можуть мати повноважень безпосередньо застосовувати засоби впливу, що їх мають правоохоронні органи та суди.

Слід зазначити, що ефективність роботи Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств є прямо пропорційною показникам якості роботи її регіональних робочих груп, які безпосередньо розглядають звернення заявників для оперативного виявлення фактів і ознак протиправного поглинання та захоплення підприємств на території відповідної області, а також інформують правоохоронні органи про виявлені правопорушення. Тому нещодавно оголошений курс на перезапуск антикорупційної комісії не повинен оминути і її регіональні органи.

На відміну від 90-х років, коли протиправне заволодіння й утримання контролю над підприємствами здійснювалися переважно за рахунок силових методів кримінальних угруповань, сьогодні рейдерство набуло більш креативного характеру та ззовні часто маскується під законні дії. Незважаючи на те, що проблема зберігає свою актуальність в Україні вже тривалий час, досі в національному законодавстві відсутнє чітке визначення терміна "рейдерство" і його кваліфікаційних ознак.

Нещодавно керівництво Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств повідомило про намір ініціювати внесення змін до кримінального законодавства з тим, щоб на законодавчому рівні визначити рейдерство як окремий злочин. Також було акцентовано увагу, що необхідно розробити дієвий механізм притягнення до кримінальної відповідальності не лише виконавців цього злочину, а й замовників та державних службовців і суддів, які причетні до актів рейдерства.

Дискусія щодо встановлення кримінальної відповідальності за рейдерство триває вже не один рік. Деякі фахівці вважають, що на сьогодні вже розроблено достатнє правове підґрунтя для боротьби з незаконним захопленням підприємств. Так, рейдерство може бути кваліфіковане за сукупністю таких складів злочинів, як вимагання, шахрайство, протидія законній господарській діяльності, доведення до банкрутства, самоуправство, підроблення документів, викрадення або привласнення штампів, печаток тощо. Інші наполягають на необхідності включення до Кримінального кодексу окремої статті, яка передбачала б відповідальність за діяння, пов'язані з незаконним поглинанням чи захопленням підприємств.

У будь-якому разі, готуючи зміни до Кримінального кодексу для віднесення рейдерства до окремого злочину, законотворцям слід приділити значну увагу формулюванню складу цього злочину з урахуванням того, що рейдерські схеми постійно еволюціонують та є комбінацією різних методик, технологій, схем, які можуть ґрунтуватися і на законі та лише в їх сукупності мати протиправні наслідки.

Дієвим способом зменшення масштабів і запобігання випадкам рейдерських атак є постійна робота над усуненням прогалин у законодавстві та внесення змін до тих його положень, які мають двозначне трактування. Останніми роками ведеться робота в цьому напрямі. Так, у 2009 р. ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств", а в 2010-му Кабінет міністрів затвердив План заходів щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств.

Наразі у Верховній Раді перебуває законопроект №0887, спрямований на вдосконалення правового поля для запобіганню рейдерству. Ним, окрім іншого, пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтями, що передбачають відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, за захоплення будівель, споруд підприємств, протиправне заволодіння майном підприємства.

До речі, проблема боротьби з рейдерством актуальна для більшості країн пострадянського простору. Тому вітчизняним законотворцям варто звернути увагу на досвід країн СНД, кримінальне законодавство яких передбачає відповідальність за реєстрацію незаконних угод із землею, внесення посадовими особами до державних реєстрів завідомо недостовірних даних, фальсифікацію рішень загальних зборів, і встановити покарання за такі злочини у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати керівні посади.

Значна частина рейдерських схем реалізується шляхом внесення недостовірних даних до Єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців щодо зміни складу учасників товариств або призначення нового директора. Для зменшення зловживань у подібних випадках нещодавно у парламенті зареєстровано законопроект №2999, який виключає можливість застосування ксерокопій і зобов'язує подавати державному реєстратору лише оригінали документів для зміни складу учасників товариства або його керівника.

Слід зазначити, що одним із найбільш впливових методів, що використовується під час протиправних захоплень підприємств, є ухвали суду про забезпечення позову. Є випадки, коли, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд допускає сторонню особу до виконання обов'язків керівника суб'єкта господарювання, яка в подальшому діє в інтересах рейдера. Або суд може накласти заборону на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, тим самим перешкоджаючи законному власнику відновити контроль над підприємством. Отже, необхідно на законодавчому рівні уточнити перелік критеріїв для прийняття ухвал про забезпечення позову, з обов'язковим гарантуванням захисту прав власності.

У багатьох рейдерських атаках використовуються підроблені документи, що містять печатку підприємства, виготовлення якої можна відносно легко замовити без отримання дозволу в органах внутрішніх справ. Тому вдосконалення законодавства для забезпечення широкого впровадження електронного цифрового підпису буде дієвим превентивним способом використання підроблених документів у рейдерських схемах.

Підсумовуючи, слід наголосити, що незалежно від того, хоч би які зміни вносилися до законодавства та хоч би як змінювався формат діяльності антикорупційних органів, необхідною передумовою для подолання рейдерства є насамперед неухильне дотримання законодавства як учасниками господарських відносин, так і правоохоронними та судовими органами.



Архів новин

Пошук за

Практики:
Індустрії:
Пошук

Архів публікацій