Публікації | Asters

"У послужному списку команди –
юридичний супровід найзначніших транзакцій"
PLC Which Lawyer?

Публікації

12 травня 2010

Останні роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань застосування законодавства про акціонерні товариства


Автор: Вадим Самойленко

Наприкінці лютого - початку березня 2010 р. рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) було затверджено ряд роз'яснень щодо порядку застосування окремих норм Закону України "Про акціонерні товариства" (далі -Закон). Так 23 лютого 2010 р. Комісією було прийнято роз'яснення № 1 щодо переобрання голови наглядової ради (далі - Рада) акціонерного товариства (далі - АТ), роз'яснення № 3 щодо розмежування компетенції органів АТ при прийнятті рішення про анулювання викуплених акцій та роз'яснення № 4 щодо порядку обрання членів Ради шляхом кумулятивного голосування, а 16 березня 2010 р. - роз'яснення № 5 щодо способу повідомлення про проведення загальних зборів (далі - Збори) АТ (далі разом -Роз'яснення).

Основною метою прийняття Роз'яснень є прагнення Комісії на регуляторному рівні усунути частину недоліків та протиріч Закону шляхом роз'яснення порядку застосування окремих його норм. І хоча Роз'яснення за своєю правовою природою мають рекомендаційний характер, проте в них відображається доволі прогресивна офіційна позиція Комісії з наступних питань діяльності АТ:

Щодо переобрання голови Ради

• Рада має право переобрати свого голову в будь-який час, крім випадку, коли питання обрання (переобрання) голови Ради віднесено статутом АТ до виключної компетенції Зборів. В інших випадках питання обрання (переобрання) голови Ради належить до виключної компетенції Ради.

Щодо прийняття рішення про анулювання акцій, викуплених АТ

• Рішення про анулювання раніше викуплених АТ акцій може бути прийнято Зборами або Радою, однак без наступного рішення Зборів про внесення змін до статуту АТ рішення Ради або Зборів про анулювання викуплених акцій не тягне за собою будь-яких правових наслідків.

• Збори як вищий орган АТ мають право прийняти рішення про анулювання раніше викуплених акцій незалежно від наявності рішення Ради про їх анулювання, і прийняття Зборами такого рішення в подальшому не потребує прийняття Радою рішення про анулювання акцій.

Щодо повідомлення про проведення Зборів

• Спосіб повідомлення акціонерів про проведення Зборів, їх порядок денний, а також про зміни у порядку денному має бути передбачений статутом АТ та може відрізнятися від способу, передбаченого п. 14 ст. 2 Закону. Тобто таке повідомлення може здійснюватись шляхом надсилання акціонерам засобами поштового зв'язку повідомлень на адресу їх місцезнаходження (місця проживання) без опису вкладення та повідомлення про вручення.

Щодо порядку обрання членів Ради шляхом кумулятивного голосування

• Кількісний склад Ради встановлюється рішенням Зборів і може бути зазначений у статуті та/або внутрішніх документах АТ, які затверджуються Зборами.

• Обов'язковою умовою обрання кандидатів до складу Ради і формування цього органу в АТ шляхом кумулятивного голосування є обрання виключно повного кількісного складу Ради, встановленого відповідним рішенням Зборів.

• Якщо Законом та/або статутом АТ встановлено, що обрання членів Ради здійснюється шляхом кумулятивного голосування, то у разі дострокового припинення повноважень члена (членів) Ради без рішення Зборів обрання нового члена (членів) Ради можливе лише шляхом обрання всього складу Ради шляхом кумулятивного голосування.

• Оскільки визначальною особливістю кумулятивного голосування є можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, що не дає змоги заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до органу АТ, і тим самим унеможливлює підготовку проекту рішення з питання про обрання членів органу АТ, то у разі включення до порядку денного Зборів питання про обрання членів Ради (за умови, що обрання членів Ради такого АТ відповідно до Закону та/або статуту здійснюється шляхом кумулятивного голосування) акціонери вносять пропозиції до цього питання порядку денного у вигляді пропозицій щодо нових кандидатів до складу Ради. Пропозиції акціонерів враховуються шляхом включення запропонованих кандидатів до загального переліку кандидатів до складу Ради.

• Якщо на одних Зборах вирішуються питання про утворення Ради та питання про обрання її членів, акціонер має право запропонувати необмежену кількість кандидатів до складу Ради у зв'язку з тим, що на момент подання акціонерами пропозицій щодо кандидатів Зборами ще не визначено кількісний склад Ради. У свою чергу, якщо на одних Зборах вирішуються питання про зміну кількісного складу Ради та питання про обрання її членів, акціонери можуть вносити пропозиції щодо нових кандидатів до складу Ради з урахуванням обмежень, встановлених частиною першою статті 38 Закону, відповідно до яких кількість запропонованих акціонером кандидатів не може перевищувати кількісного складу Ради.

• Вимога ч. 4 ст. 42 Закону, відповідно до якої обраними до складу органу АТ вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів, не застосовується під час обрання членів Ради шляхом кумулятивного голосування. У випадку обрання членів Ради шляхом кумулятивного голосування обраними до складу Ради вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами.

• У публічному АТ кумулятивне голосування проводиться з використанням бюлетенів для голосування. У приватному АТ кумулятивне голосування може проводитись з використанням бюлетенів для голосування або в інший спосіб, який забезпечує відображення результатів голосування та можливість їх підтвердження після проведення Зборів.

• Бюлетень для голосування з питання обрання членів Ради шляхом кумулятивного голосування має містити загальний перелік кандидатів до складу Ради із зазначенням прізвищ, імен та по батькові кандидатів та відомості, що є обов'язковими для бюлетеня при звичайному голосуванні та передбачені ч. 2 ст. 43 Закону, окрім проекту рішення з питання порядку денного та варіантів голосування за такий проект рішення (написи "за", "проти" та "утримався");

• Акціонер при кумулятивному голосуванні заповнює бюлетень шляхом зазначення кількості голосів, яку він віддає за кандидата до складу Ради (кандидатів, між якими він розподіляє свої голоси). З огляду на неподільність голосів, які надаються акціонеру голосуючими акціями, акціонер під час обрання Ради шляхом кумулятивного голосування може віддати усі належні йому голоси "за" одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами шляхом надання кожному з них цілої кількості голосів "за".

• Під час складання протоколу про підсумки кумулятивного голосування з питання обрання членів Ради неможливо застосувати вимоги Закону щодо зазначення кількості голосів "за", "проти" та "утримався". У зв'язку з цим у протоколі про підсумки кумулятивного голосування зазначається загальний перелік кандидатів до складу Ради із зазначенням кількості голосів, відданих акціонерами "за" кожного з них.

• У випадку, якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів) до складу Ради, перевищує загальну кількість голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то голоси акціонера не враховуються лічильною комісією при підрахунку голосів.

• У випадку, якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів) до складу Ради, є меншою загальної кількості голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то лічильною комісією враховуються голоси акціонера віддані за кандидата (кандидатів).

• Якщо за результатами кумулятивного голосування щодо обрання членів Ради лічильна комісія встановить, що кількість кандидатів у члени Ради, за яких були віддані голоси акціонерів, є меншою за встановлений кількісний склад Ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад Ради - несформованим.

• Якщо за результатами кумулятивного голосування кількість кандидатів, які можуть вважатися обраними до складу Ради, перевищує кількісний склад цього органу у зв'язку з тим, що два або більше кандидатів набрали рівну кількість голосів, і результати такого голосування не дають змоги визначити, хто з таких кандидатів вважається обраним до складу Ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад Ради - несформованим.

Звертаємо Вашу увагу на те, що над розробкою Роз'яснень працювала Експертна рада з питань корпоративного управління при Комісії (далі - Експертна рада), в роботі якої постійно приймають участь юристи ЮФ "Астерс" - партнер Вадим Самойленко та юрист Олесь Квят.

Протягом 2010 р. Експертна рада продовжуватиме роботу з подальшої розробки роз'яснень та підзаконних нормативно-правових актів щодо порядку застосування норм Закону, а також змін та доповнень до Закону, з ключовими положення яких ми будемо знайомити Вас шляхом надсилання інформаційних бюлетенів.



Архів новин

Пошук за

Практики:
Індустрії:
Пошук

Архів публікацій