Нововведення ЗУ «Про акціонерні товариства»
Олександр МОЖЕИКО, Юрист ЮФ «Астерс»
Важливою подією в українському законодавстві за минулий рік стало набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» № 514-VI 17.09.2008 р. (далі-Закон). Між іншим, у Законі комплексно викладені процедури злиття, приєднання, виділення і поділу акціонерних товариств, які раніше регулювалися здебільшого актами Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (далі - ДКЦПФР), Цивільним кодексом, Господарським кодексом.
Таким чином, з набранням чинності положень Закону 30.04.2009 р. більшість учасників злиттів та поглинань повинні підпорядковуватися новим нормам і враховувати їх у відповідних угодах. Однак положення Закону про злиття і приєднання акціонерних товариств застосовуються лише до тих акціонерних товариств, які привели свою діяльність (включно зі статутом) у відповідність до Закону.
Термін приведення діяльності усіх акціонерних товариств у відповідність до Закону закінчується ЗО квітня 2011 р., тому акціонерні товариства, діяльність яких не відповідає Закону, після ЗО квітня 2011 р. опиняться у зовсім несприятливих умовах.
Після ЗО травня 2011 р. акціонери зможуть звернутися до суду і зобов'язати такі товариства привести свою діяльність у відповідність до Закону, що вимагає додаткового скликання загальних зборів і може негативно позначитися на комерційній вигоді від злиття або приєднання акціонерних товариств.
У контексті даної теми Закону можна розділити на норми, що стосуються злиття і поглинання, також на норми, що стосуються набуття контролю над акціонерним товариством. Серед норм, що стосуються злиття і приєднання, є чимало нововведень, зокрема, визначення умов конвертації акцій, порядку прийняття рішення загальними зборами про злиття або приєднання і т.п. Застосовувати такі норми поки не просто хоча б тому, що порядок конвертації акцій товариства, що припиняється у результаті злиття або приєднання, розробляється ДКЦПФР і поки не затверджений. Тим не менше, ДКЦПФР разом з провідними юристами України, у тому числі спеціалістами юридичної фірми «Астерс», що входять до Експертної ради з питань корпоративного управління при ДКЦПФР, інтенсивно працює над відповідними нормативними актами і невдовзі ніша у нормативному регулюванні буде заповнена.
Згідно із Законом злиття акціонерних товариств здійснюється у декілька етапів, основою яких є:
• загальні збори кожного акціонерного товариства, на яких приймаються рішення про припинення товариства шляхом злиття і формування комісії з припинення товариства;
• заява і задоволення вимог кредиторів кожного акціонерного товариства;
• реалізація акціонерами права вимоги обов'язкового викупу належних їм цінних паперів товариства;
• отримання експертного висновку щодо умов договору про злиття акціонерних товариств;
• загальні збори кожного акціонерного товариства, на яких приймаються рішення про затвердження передавального акту, договору про злиття акціонерних товариств, статуту майбутнього акціонерного товариства та обрання осіб, які будуть проводити дії з припинення кожного окремого суспільства шляхом злиття;
• випуск акцій нового акціонерного товариства та конвертація акцій колишніх акціонерних товариств;
• спільні загальні збори акціонерних товариств, які беруть участь у злитті, на якому формуються органи акціонерного товариства-правонаступника;
• державна реєстрація припинення товариств шляхом злиття та отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій нового товариства.
Термін скликання та проведення таких загальних зборів законодавцем окремо не передбачений, тому очевидно слід дотримуватися загальних термінів скликання і проведення загальних зборів акціонерів.
З причини того, що законодавець надає право визначати порядок голосування на спільних загальних зборах у договорі про злиття, можна припустити, що сторони такого договору скористаються свободою волевиявлення і передбачать чіткий порядок проведення спільних загальних зборів та голосування на них.
На жаль, законодавець приділив недостатньо уваги процедурі приєднання акціонерних товариств. Закон обмежується зазначенням ряду особливостей приєднання та в іншому посилається на процедуру злиття акціонерних товариств.
Такий підхід вводить в оману, тому що на відміну від злиття, при приєднанні припиняється одне або декілька акціонерних товариств і це впливає на порядок денний відповідних загальних зборів товариств-учасників приєднання. Однак Закон неоднозначно зазначає коло питань, які необхідно розглянути на загальних зборах товариств-учасників приєднання. Нижче наведені основні етапи приєднання акціонерних товариств, відтворені з процедури їх злиття з урахуванням відповідних особливостей:
1) проведення загальних зборів кожного акціонерного товариства, на яких приймаються рішення про приєднання, а в товаристві, яке приєднується, додатково про припинення товариства і формування комісії з припинення товариства, що приєднується;
2) задоволення пред'явлених вимог кредиторів товариства, що приєднується;
3) задоволення пред'явлених вимог кредиторів товариства, що приєднується;
4) отримання експертного висновку про умови договору про приєднання акціонерних товариств;
5) проведення загальних зборів кожного акціонерного товариства, на яких – приймаються рішення про затвердження передавального акту, договору про приєднання акціонерних товариств, а в товаристві, яке приєднується, додатково про обрання осіб, які будуть проводити припинення такого товариства шляхом приєднання;
6) додатковий випуск акцій акціонерного товариства, до якого здійснюється приєднання, і конвертація акцій акціонерного товариства, що приєднується;
7) спільні загальні збори акціонерних товариств, на яких приймаються рішення про внесення змін у статут товариства, до якого здійснено приєднання і, якщо необхідно, з інших питань;
8) державна реєстрація припинення товариства, що приєдналося, та отримання свідоцтва про державну реєстрації додаткового випуску акцій товариства, до якого здійснено приєднання.
Якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більше 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується, і таке приєднання не вимагає зміни статуту товариства, до якого здійснюється приєднання, у зв'язку зі змінами прав його акціонерів, від імені останнього, рішення про приєднання, затвердження передавального акту, а також умов договору про приєднання можуть прийматися спостережною радою. У такому випадку отримання експертного висновку про договір приєднання не потрібне.
На жаль, процедура приєднання товариств у недостатній мірі висвітлена Законом і тому вимагає невідкладного прийняття ДКЦПФР відповідних положень та роз'яснень.
Наприклад, для випадків приєднання акціонерних товариств Закон не передбачає будь-яких термінів і порядку проведення загальних зборів, тому, знову ж таки, необхідно керуватися нормами, передбаченими Законом для проведення загальних зборів акціонерів та угодою про приєднання. Іншим напрямком М&А угод в Україні є операції з придбання контролю над товариствами (переважно акціонерними товариствами або товариствами з обмеженою відповідальністю).
На відміну від злиття або приєднання, придбання корпоративних прав не передбачає припинення товариств та передачі їх прав та обов'язків на користь зацікавлених осіб. Таким чином, зацікавлені особи отримують контроль над суспільством за допомогою участі в його статутному капіталі (непрямий контроль) та голосування на загальних зборах. Такі особи не завжди можуть вільно розпоряджатися правами та обов'язками товариства або самостійно впливати на прийняття рішень керівним органом товариства. Як правило, для придбання повного або вирішального контролю над суспільством укладається рамковий договір і один або декілька договорів купівлі-продажу корпоративних прав. На додаток до договорів про придбання корпоративних прав іноді колишні власники укладають з покупцем ряд угод, в яких обумовлюють передачу або залишають за собою право володіння правами інтелектуальної власності на будь-які менш важливі торговельні марки та / або майнові права товариства. Можуть укладатися також і інші угоди, що стосуються специфіки господарської діяльності товариства, що купується.
Незважаючи на те, що законодавство України передбачає автономію волі сторін угоди, законодавець, за відсутності вказівки на право, що регулює договір, рекомендує застосовувати право України, що необхідно враховувати при розробці угоди про купівлю-продаж корпоративних прав. Більш того, беручи до уваги, що придбання корпоративних прав невід'ємно пов'язане з державною реєстрацією змін у статуті товариства, українські суди можуть прийняти до розгляду позови, що виникають у зв'язку з придбанням корпоративних прав і дійсністю записів в ЄДРПОУ, незважаючи на арбітражне застереження, зазвичай викладене в угодах про купівлю-продаж корпоративних прав.
Крім дотримання переважного права акціонерів, особи, які придбавають значні пакети акцій, або ті, хто купує повний (100 %) контроль над акціонерним товариством, зобов'язані дотримуватися вимог Закону, що захищають інтереси міноритаріїв, які викладені у ст. 64-65 Закону. Купуючи 10 % і більше акцій товариства, покупець зобов'язаний належним чином зробити повідомлення через офіційне друковане видання, проінформувати ДКЦПФР і біржу, де відповідне акціонерне суспільство пройшло лістинг. Після придбання контрольного пакету акцій (50 % і більше) новий мажоритарній зобов'язаний запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства.
Учасникам злиттів і поглинань як і раніше слід враховувати норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» і за необхідності отримувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію.
Що стосується придбання частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, необхідно зауважити, що зміни у складі учасників таких товариств для третіх осіб набирають чинності з моменту державної реєстрації змін до статуту. У свою чергу, такі зміни вимагають рішення загальних зборів учасників та відповідного кворуму. Як правило, такі загальні збори проводяться спільно представниками продавця і покупця, але це не виключає права сторін визначити в угоді про продаж корпоративних прав інші шляхи ініціювання загальних зборів та участі в них. При підготовці до придбання контролю над акціонерним товариством потрібно врахувати і той факт, що відповідно до Закону до 29 жовтня 2010 р. всі акціонерні товариства будуть зобов'язані перейти на виключно без документарну форму акцій. Порядок переведення акцій з документарної форми у бездокументарну регулюється Положенням про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму Існування, затвердженим ДКЦПФР ЗО червня 2000 № 98.
У силу того, що переведення акцій у бездокументарну форм є досить трудомістким завданням, зацікавленим особам слід почати їх виконання вже зараз і, відповідно, залучити компетентних юридичних консультантів.
Крім сказаного, у зв'язку з набранням чинності Закону, товариствам, які володіють різного роду ліцензіями, доведеться переоформити їх у зв'язку зі зміною назви, що часом зовсім не просто. Питання підходів до М&А в Україні не вичерпуються в даній статті, більше того, кожна угода, яка може бути віднесена до категорії М&А, вимагає вельми ґрунтовного та широкого правового аналізу, а також документарного забезпечення, тому участь досвідчених юристів в ній є обов'язковою і передбачить небажані правові наслідки.
